Зарубіжна література вчитель Калюжна Н.В.

Українські перекладачі творів зарубіжної літератури

Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX–початку XX ст. Порівняння особливостей «старої» та «нової драми», образів персонажів.

Переклади драми Г.Ібсена «Ляльковий дім»

Учень 1. Ляльковий дім (норв. Et dukkehjem; в інших українських перекладах також: «Нора: драма на 3 дії», «Нора, або Хатка ляльки: драма на 3 дії», «Лялькова хатка») — п'єса на три дії норвезького драматурга Генріка Ібсена, прем'єра якої відбулася в Данському королівському театрі в Копенгагені 21 грудня 1879 року. П'єса була опублікована в тому ж місяці, напередодні прем'єри. 2001 року твір Ібсена занесено до реєстру програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу».

Ляльковий дім українською перекладали Марія Грінченко (під псевдо Марія Загірня) (1908), Марія Грушевська (1908), Вероніка Гладка та Катерина Корякіна (1930),Олекса Новицький (1956), та Ольга Сенюк (2011).

Генрік Ібсен. Нора: драма на 3 дії. Переклад з норвезької: Марія Грінченко (під псевдо Марія Загірня); заредактував: Борис Грінченко. Київ: Типографія Барсаго. 1908. 98 стор.

Генрік Ібсен. Нора, або Хатка ляльки: драма на 3 дії. Переклад з норвезької: Марія Грушевська. Київ: Друкарня І. Врублевського і Т. Озерова, 1908. 149 стор.

Генрік Ібсен. Вибрані твори. У 3-х томах. Переклад з норвезької: Йосип Зорянчук, Вероніка Гладка, Катерина Корякіна; редактор: Дмитро Загула. Харків-Київ: ДВУ (том 3); Харків-Київ: ЛіМ (Том 2). 1930—1932. (серія «Бібліотека чужоземної літератури»).

Том 1: не видано

Том 2: Підпори громадянства (перша п'єса переклад з норвезької: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна); Росмерсгольм; Будівничий Сольнес (останні дві п'єси переклад з норвезької: Йосип Зорянчук. 1932. 228 с.)

Том 3: Лялькова хатка; Ворог народові; Дика качка; Привиди (усі п'єси переклад з норвезької: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна. 1930. 300 стор.)(передрук) Генрік Ібсен. Ляльковий дім; Дика качка: п'єси. Переклад з норвезької: Вероніка Гладка, Катерина Корякіна. Київ: Знання, 2016. 207 стор. (Скарби ; № 4, 2016Генрік Ібсен. Вибране. Переклад з норвезької: Елеонора Ржевуцька, Олекса Новицький, Любомир Дмитерко, Петро Тернюк. Київ: ДВУ. Переднє слово: К. Державін. Київ: Державне видавництво художньої літератури. 1956. 337 стор.

Підпори суспіпльства (переклад Е. Ржевуцької)

Ляльковий дім (переклад О. Новицького)

Привиди (перекад Л. Дмитерка)

Дика качка (переклад М. Тернюка)

(передрук) Генрік Ібсен. Ляльковий дім. Бернард Шоу. Пігмаліон. Переклад з російської: Олекса Новицький (Ляльковий дім); переклад з англійської: Микола Павлов (Пігмаліон); упорядник: Лариса Федорів. Львів: Червона калина, 2003. 216 стор. (Серія «Світ шкільної читанки» ; кн.6) (Європейська драма на межі XIX—XX ст. (збірник)). ISBN 5-7707-07-0737-2

Генрік Ібсен. Ляльковий дім: п'єси. Переклад з норвезької: Ольга Сенюк та інші; малюнки: Б.П. Бублик. Харків: Фоліо, 2011. 349 стор. (Бібліотека світової літератури. Норвезька література / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України). ISBN 978-966-03-5284-1

Підпори суспільства (переклад Е. Ржевуцької)

Ляльковий дім (переклад О. Сенюк)

Привиди (перекад Л. Дмитерка)

Дика качка (переклад П. Тернюка)

Українські перекладачі творів Б.Шоу

 «Пігмаліон»  — одна з найвідоміших п'єс Бернарда Шоу, написана у 1912 році. Оригінальність, дотепність і демократичний дух п'єси, відображення глибоких і гострих соціальних проблем, забезпечили її популярність у багатьох країнах. П'єса має успіх і в теперішній час.

П'єса розповідає про лондонського професора фонетики Генрі Хігінса, який уклав парі зі своїм приятелем, полковником Пікерінгом. За умовами парі, Хігінс має за шість місяців навчити квіткарку Елізу Дулітл вимові, заведеній у вищому світі, і на світському прийомі зуміти представити її як герцогиню. Назва п'єси є іронічною алюзією на античний міф про скульптора Пігмаліона, котрий створив настільки досконалу статую дівчини, що богиня Афродіта погодилася, на прохання Пігмаліона, закоханого у створений ним образ, оживити статую.

Для екранізації 1938 року Шоу написав кілька нових великих епізодів, які зараз зазвичай включаються до англійського тексту п'єси.

У 1956 році американський композитор Фредерік Лоу написав за мотивами п'єси мюзикл «Моя прекрасна леді», який також мав великий успіх. Як фільм, так і мюзикл, на відміну від п'єси, закінчуються щасливим любовним фіналом.

Перший переклад п'єси Бернарда Шоу «Пігмаліон» українською мовою був здійснений Павловим Миколою Олександровичем , і побачив світ на сторінках журналу «Всесвіт» у 1999 році^]. У примітках до перекладу Микола Павлов, зокрема, пояснює, чому він, здійснюючи переклад, вирішив не вживати український суржик для передачі лондонського кокні^[3]. Вже наступного року п'єсу в перекладі Миколи Павлова було поставлено Сергієм Данченком^[4].

Бернард Шоу. Пігмаліон. Переклад з англійської: Микола Павлов. Київ: Журнал "Всесвіт". 1999. №11— 12. стор. 6—69.

(передрук) Генрік Ібсен. Ляльковий дім. Бернард Шоу. Пігмаліон. Переклад з російської: Олександр Новицький (Ляльковий дім); переклад з англійської: Микола Павлов (Пігмаліон); упорядник: Лариса Федорів. Львів: Червона калина, 2003. 216 стор. (Серія "Світ шкільної читанки" ; кн.6) (Європейська драма на межі XIX-XX ст. (збірник)). ISBN 5-7707-07-0737-2

Бернард Шоу. Пігмаліон. Переклад з англійської:Олександр Мокровольський. Київ: Журнал “Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури”, 1999. - № 4.

(передрук) Бернард Шоу Вибрані твори. Переклад з англійської: Олександр Терех (Том I), Олександр Мокровольський (Том II та III). Київ: Видавництво Жупанського. 2009. 466 стор. SBN 978-966-96882-0-0 (серія "Лауреати нобельвської премії")

Том I: Учень Диявола», «Професія пані Ворен», «Вдівцеві будинки», «Зальотник».

Том II: «Цезар і Клеопатра», «Людина і надлюдина», «Андрокл і Лев», «Пігмаліон».

Том III: "Кандіда", "Майор Барбара", "Лікарева дилема", "Навернення капітана Брасбаунда".

(передрук) Бернард Шоу. Пігмаліон. 

 Різниця між старою і новою драмою

Слово вчителя. Порубіжжя ХІХ-ХХ ст. у європейському літературному процесі подарувало світові нове розуміння людини, митця та його особливого впливу на суспільство. Відкривши новий духовний простір, література сягнула далеко за межі традиційних тем й у глибини людської душі, не підвладні реалістичному дослідженню.

Театральну і драматичну естетику межі століть сформували творчі відкриття Г. Ібсена, Ю. А. Стріндберґа, К. Гамсуна, М. Метерлінка та ін

 Драматургія останньої третини ХІХ ст. вирізняється пошуком нових форм зображення дійсності засобами мистецтва. Так з’являється «нова драма». Кожен із представників «нової драматургії» — Г. Ібсен, Дж. Б. Шоу, А. Чехов, М. Метерлінк, Ю. А. Стріндберґ, Ґ. Гаупт-ман, В. Винниченко та інші — безумовно, йшов власними шляхами. Підхід митців до театральної естетики та поетики значно різнився. Але існувала одна спільна ознака: усі вони намагалися створити проблемний театр, який би максимально наближався до сучасного читача й відповідав новим викликам життя.

Складання порівняльної таблиці

Нова драм  поставила в центрі уваги особистість, але не в її соціальних зв’язках, а в площині духовності, індивідуальних переживань і відчуттів загальної атмосфери епохи на зламі століть. Драматурги прагнули розкрити «трагедію життя», а не «трагедію в житті», закликали до осмислення глибинної сутності дійсності, пошуку гармонії. Театр стає «інтелектуальним», «дискусійним». на перший план виходить внутрішній конфлікт, а не зовнішня дія. У «новій драмі» вже можна помітити ознаки модернізму — символізм, імпресіонізм, неоромантизм тощо.

Засновником «нової драми» вважають норвежця Генріка Ібсена. його ідеї підхопили німецький драматург Ґ. Гауптман, англійський — Дж. Б. Шоу, шведський — Ю. А. Стріндберґ, бельгійський — М. Метерлінк, французький — Е. Золя, російський — А. Чехов, український — В. Винниченко та ін

1. У чому полягає суттєва різниця між «старою драмою» та «новою драмою»?

2. Назвіть ознаки осучаснення драми на межі століть.

3. Хто були найвідоміші драматурги цього часу?

4. Яким був герой «нової драми»?

5. Які нові проблеми почали порушувати в новочасних творах?

6. Чому драматурги вдавалися до відкритих фіналів?

 Домашнє завдання.

1.Законспектувати тему уроку.

2.Дати відповіді на запитання.

.

Михайло Булгаков "Собаче серце"

Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру на тему «Чому експеримент професора Преображенського зазнав невдачі?».

Булгаков

М.Булгаков "Собаче серце "як метафора соціальнихекспериментів революційної доби.

Сучасники Булгакова сприймали повість «Собаче серце» як гостру політичну сатиру, а сучасні літературознавці розглядають твір як прозору метафору соціальних експериментів революційної доби. Вожді революції 1917 року ставилися до неї як до глобального експерименту з побудови соціалізму в окремо взятій країні (а згодом, як вони очікували, й в усьому світі). За допомогою цього експерименту вони прагнули переформувати людину, пробудити соціальну свідомість у представників робітничого класу. Тобто революціонери мислили себе як творці нового типу людей.

Подібний експеримент здійснює і професор Преображенський у Булгакова, але він намагається змінити природу, перетворивши тварину на людину. На уроці ми простежимо, як письменник змальовує хід цього експерименту, дамо оцінку вчинку Преображенського, спробуємо встановити причину невдачі професора.

1. Розкажіть про життя професора Преображенського.

2. З якою метою професор підібрав безпритульного пса?

3. У чому суть експерименту професора Преображенського?

4. Яким автор показав професора в сцені підготовки до операції?

5. Яким ми бачимо перед операцією Шарика?

1. Складіть таблицю за текстом повісті

 Порівняйте Шарикова з Шариком. Заповніть таблицю.

Швондер. Яка його роль  у становленні Шарикова як особистості?

Голова будинкому Швондер подібний до казкового гнома, і можливості у нього теж казкові. Швондер - це людина, у якої за душею немає нічого: він жалюгідний, хоча амбітний; злісний, він вважає себе улаштовувачем нового життя.  Він робить ідеологічний вплив на Шарикова. Його принцип - відібрати і поділити. Він хоче отримувати від життя все, нічого не роблячи, заважаючи працювати таким, як Борменталь і Преображенський. Він вважає в праві нахабно розпоряджатися власністю людей, диктувати, де їм працювати, спати, приймати їжу. Швондер надає Шарикову соціальний статус, дає колишньому псові права,  озброює  «ідейною фразою». Це він робить не з  людинолюбства, а лише для того, щоб показати свою владу,  покомандувати « інтелігенцією». Для цього він провокує Шарикова, нацьковує його на професора).

2. Проблемні питання

1. Повість Булгакова сповнена християнських алюзій (тобто натяків). По-перше, прізвище професора Преображенського — натяк на християнське свято Преображення Господнього. Операцію професор робить 23 грудня, а запис про зникнення хвоста і перше слово істоти в щоденнику спостережень Борменталя датований 6 січня. Таким чином, весь процес перетворення собаки на людину охоплює період з 24 грудня до 6 січня — від католицького до православного Святвечора. Нова людина Шариков з’являється в ніч із 6-го на 7-ме січня — у православне Різдво. Яку роль ці алюзії відіграють у творі? Чи, можливо, це просто випадковий збіг?

2. Якими методами професор Преображенський намагається виховувати Шарикова? Який результат такого виховання?

3. Виразно прочитайте суперечку Преображенського і Шарикова про те, чи мав професор робити операцію (глава VI). Як ви вважаєте, на чиєму боці правда? Чому ви так думаєте?

4. Чи згодні ви зі словами професора про те, що штучно створювати людей, навіть дуже розумних, немає сенсу? Поясніть свою позицію.

5. Якого висновку дійшов професор Преображенський щодо свого експерименту?

Запитання - Відповідь

1. Над чим вас змусила замислитись повість «Собаче серце»?

2. У чому актуальність попереджень М.О. Булгакова? Чи можна пов’язати зміст повісті з сучасною проблемою клонування? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. У яких випадках можна виправдати штучне створення людей, втручання в природні процеси? Чи такі експерименти взагалі не мають виправдання? Аргументуйте свою позицію.

 Домашнє завдання (на вибір учнів)

1. Написати твір-мініатюру «Яку пораду я можу дати Шарикову».
2. Написати лист професору Преображенському.