Українська мова та література вчитель Грищенко Л.В.

18.03.2020

укр.мова

18.03.2020

укр.літ.

Твір - мініатюра " Гармонія людини з природою", 

виконати завдання на повторення https://learningapps.org/2296973

19.03.2020

укр.мова

19.03.2020

укр.літ

(Завдання : дослідити чи може зрозуміти сучасник з твору Лесі Українки «Лісова пісня» хто є зрадником? Підтвердити текстом)

Всього респондентів –

Зрадники: Лукаш –

Мавка –

Мати Лукаша, Килина –

Лісовик –

• Домашнє завдання (на вибір).
• 1. Написати статтю в художньо-публіцистичному стилі «Вічне ко­хання чи вічне марево любові? Кожен обирає свій шлях».
• 2. Скласти поезію за мотивами «Лісової пісні»( індивідуальне завдання)

20.03.2020

укр.мова

параграф 61, вправа 436, 439, опрацювати матеріал ------

https://webpen.com.ua/pages/Morphology_and_spelling/adjectives_degrees_of_comparison.html

20.03.2020

укр.літ

Робота з таблицею «Художні особливості драми-феєрії “Лісова пісня”»

Художні особливості драми-феєрії «Лісова пісня»

 Тлумачення терміна «проблемна драма» 

Проблемна драма — один з різновидів так званої «оновленої драми», який розвивався в західноєвропейській літературі.

Проблемна драма звертається до тем і порушує проблеми і конфлікти, актуальні сучасності. Як правило, це протиріччя соціальної дійсності, які зображуються у формі гострих моральних колізій між представниками протиборчих сторін або суперечок-дискусій між ними.

Створення грона «Філософські проблеми драми-феєрії “Лісова пісня”»

Філософські проблеми драми-феєрії «Лісова пісня»:

• реалізація творчих можливостей особистості, митця;
• взаємини людини з природою (злиття з природою — Мавка, дядько Лев; зіткнення людини з природою — мати Лукаша, Килина);
• сенс життя;
• добро і зло;
• гідність і безчестя;
• краса в людському житті, невмирущість духовної краси;
• вірність і зрада;
• свобода і неволя;
• вічність життя;
• краса людських взаємин;
• потяг до щастя;
• сила кохання.

Проблеми сучасності, порушені у творі:

• людина і власність;
• свобода і неволя (прагнення звільнитися від «рабського духу»);
• реалізація творчих можливостей обдарованої особистості в буржуазному суспільстві;
• проблема самореалізації людини.

 «Особливості неоромантизму Лесі Українки»(відповісти на запитання)

• Які естетичні принципи романтизму відродив неоромантизм? 
• Наведіть приклади фантастики, ірраціонального у «Лісовій пісні». 
• Доведіть, що головною думкою «Лісової пісні» стало утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей.
• Що є головним конфліктом неоромантичного твору? 
• Хто в драмі уособлює цей конфлікт? 

30.03.2020

Укр. мова

30.03.2020

Укр. літ.

Переглянути презентацію: https://gdz4you.com/prezentaciyi/ukrayinska-literatura/mykola-voronyj-18007/
Завдання творчого характеру. Написати міні-твір «Мій друже, я Красу люблю»

01.04.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 63, виконати впр.449, впр.450

Виконати завдання: https://learningapps.org/2174948

01.04.2020

Укр. літ.

02.04.2020

Укр. мова    

02.04.2020

Укр. літ.

03.04.2020

Укр. мова

03.04.2020

Укр. літ.

Вивчити вірш напам'ять.

Вірш «Блакитна панна» Вороного — взірець пейзажної лірики. Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

Вірш «Блакитна панна» Вороного — взірець пейзажної лірики. Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

• Поясніть значення слів: осанна, арабески, фрески, гротески, блавати.

06.04.2020

Укр. мова

Параграф 64, впр.458, впр.462.

Виконайте завдання: https://learningapps.org/10436862

06.04.2020

Укр. літ

08.04.2020

Укр. мова

Стилістичні функції

займенників

08.04.2020

Укр. літ

Вірш "Інфанта" написаний

в дусі французького

символізму. Мотив самотності в земному житті

Тестування:

1. Укажіть, у якому році М. Вороний опублікував звернення до українських літераторів - своєрідний маніфест модернізму:

А    1908;   Б    1901;        В    1917;       Г    1937.

2. «Краще в своїй землі кістьми лягти, ніж на чужині бути славним» - ідея твору М. Вороного:

А    «За Україну!»;

Б    «Євшан-зілля»;

В    «На скелі»;

Г     «Намисто».

3. Створюючи народний український гімн, композитор Я. Ярославенко поклав на музику вірш М. Вороного:

А    «Коли ти любиш рідний край»;

Б     «Молитва»;

В     «Віра жива»;

Г    «За Україну!».

4. Укажіть, хто з українських поетів, окрім М. Вороного, звертався до художнього переосмислення літописної легенди про євшан-зілля:

А   І. Франко;

Б    Леся Українка;

В    Олександр Олесь;

Г    Б. Лепкий.

5. Укажіть поетичні збірки М. Вороного:

А «Ліричні поезії»;

Б «Будь мечем моїм!»;

В «В сяйві мрій»;

Г «На крилах пісень»;

Д «Євшан-зілля»;

Е «За Україну!»;

Є «Зів'яле листя».

6. Розташуйте етапи життя і творчості М.Вороного у хронологічній послідов­ності.

А  М. Вороний - режисер галицького театру.

Б Знайомство з І. Франком.

В Навчання в Ростовському реальному училищі.

Г Арешт і розстріл сина - поета і публіциста Марка.

Д Написання маршової пісні «За Україну!».

09.04.2020

Укр. мова

Параграф 65, виконати впр. 468 провідміняти займенники.

Виконати завдання: https://learning.ua/mova/vosmyi-klas/vyznachaiemo-vidminok-zaimennyka1

09.04.2020

Укр. літ

10.04.2020

Укр. мова

Параграф 68, виконати впр. 469, впр.470.

Виконати завдання: https://learning.ua/mova/shostyi-klas/vypravliaiemo-slovospoluchennia

10.04.2020

Укр. літ.

13.04.2020

Укр. мова

13.04.2020

Укр. літ

15.04.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 67, виконати впр. 480, впр.481, впр.483 

15.04.2020

Укр. літ

16.04.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 68, виконати вправу 486, 489, 490, 493

Виконати завдання: https://learningapps.org/6939260

16.04.2020

Укр. літ

17.04.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 69, виконати вправу 494, 498.

Виконати завдання: https://learningapps.org/9063546

17.04.2020

Укр. мова

22.04.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 70, виконати впр.501, впр.502, впр.506

22.04.2020

Укр. літ

23.04.2020

Укр. мова

23.04.2020

Укр. літ

Ціною досягнення високої мети є сміливість, подвижництво і жертовність героя, що обирає для себе роль лідера. Проблемі взаємовідносин вождя і народу присвячено драматичній етюд Олександра Олеся „По дорозі в Казку” (1908).

Основний мотив твору — пошуки дороги із темного лісу. У першій картині змальовано вбоге, жалюгідне життя людей у темному лісі, без сонця та мрії. Автор створює узагальнений образ юрби: „Убрання не має ознаки нації і часу”. Люди не знають, що саме прагнуть відшукати, і просто інтуїтивно намагаються знайти стежку, що виведе їх із мороку.

Темою драматичного етюду є взаємини героя, яскравої індивідуальності й натовпу, конфлікт між мрією та дійсністю, ідеалом і реальністю. Місцем розгортання подій є густий, непроглядний ліс.

Цей твір є одним із яскравих зразків української символістської драми. Символічною є навіть його назва, зокрема, образ дороги та образ Казки. Символічність образу Казки багатогранна. Казка символізує не лише мрію, казкову країну, а водночас і світле майбутнє, добро, благо, державу і землю обітовану — тобто все те, що манить і тривожить, спонукає до руху вперед. Однак наявні й інші символи. Так, вагому роль відіграють у творі ліс та крила, терновий вінець, каміння, сонце, папороть, мак, кров. Символіка є наскрізною: червоні маки — символ жертовної крові, яку проливає той, хто прагне покращити життя людей; дороговказ до мети, дорога — очищення тощо. Можливо саме дорога до Казки є метою блукань, що характеризує її як символ страждань, можливість очищення від темряви.

Персонажі твору не мають конкретних імен, оскільки узагальнюють людські характери: Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу набувають абстрактної символіки. Хлопчик, який прийшов із Казки, символізує нове покоління, якому належить творити майбутнє. Він мав намір зірвати квітку папороті, що в українському фольклорі є символом щастя та безсмертя народного волелюбного духу.

Центральним образом драми є Герой. Він не має імені, біографії, власної історії. На відміну від традиційного романтичного героя, який незадоволений дійсністю і прагне відшукати ідеал в іншій реальності, неоромантичний герой Олександра Олеся не тільки йде сам до цього ідеалу, а й хоче вивести до нього інших. Люди, засліплені прагматизмом, лінощами та страхом змін, блукають лісом, у якому немає нічого „рідного й знайомого”, а Герой прагне вивести їх із темряви. Однак головному героєві затісно в хаті, де „ніде й крил розправить”. Сутність психології маси, яка думає тільки про сьогодення, а не про майбутнє, розкривається в словах: „Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживем”.

У творі представлено типовий неоромантичний образ героя. Автор поєднав європейську неоромантичну тенденцію самопожертви заради людей та власне українську традицію, що символізує довгий шлях блукань у пошуках кращої долі для свого народу. Герой Олександра Олеся, породжений людською масою, веде її до світлої мети і гине, залишившись не сприйнятим цією ж масою.

Драма „По дорозі в Казку” має схожий сюжет із оповіданням Максима Горького „Стара Ізергіль”, драмами М. Метерлінка „Сліпі” та Г. Ібсена „Брант”.

У Олександра Олеся лише головний герой бачить, що Казка існує, а зневірений натовп вбиває свого поводиря та повертається назад, у лісові хащі. Причина того, що юрба обирає темний ліс, а не світлу Казку, всередині кожного з цього натовпу.

В етюді показано, що захопити народ певною ідеєю значно легше, ніж зберегти його душевний запал. Порив до Казки швидко виснажує, заганяючи людей у ще густішу темряву. Сам же проводир, щоб залишатися лідером, повинен завжди перебувати на самоті, відмовлятися від найменших людських утіх, не піддаватися жодним сумнівам. Закохавшись, Герой ніби роздвоюється у власних думках та прагненнях, у ньому прокидаються сумніви, що позбавляють можливості продовжити замислену справу. Юрба жорстоко розправляється з колишнім лідером. Вінок нового проводиря кладуть на голову людини, яка схожа на горилу.

У такому контексті символічними постають образи і Дівчини, і Хлопчика. Дівчина — символ вагання між примарною мрією та дійсністю. Дівчина на певному етапі пошуку дивовижної країни вступає в суперечку з Героєм, однак остаточно не зневірюється в існуванні Казки. Хлопчик років десяти, який справді живе в Казці, є доказом того, що вона існує. Найголовніше смислове навантаження цього образу в тому, що для того, аби потрапити в Казку, треба бути як дитина духовно чистим, відкритим до всього нового, вірити в свої сили, довіряти самому собі, чого не вистачило навіть Героєві.

В етюді „По дорозі в Казку” відчутний вияв філософії двох світів — матеріального й духовного. І хоча духовний світ є вищим, ціннішим, однак перемагає матеріальний, звідси й песимістичний фінал твору, адже до Казки не потрапив ніхто. Автор залишає відкритим питання, чи вдасться комусь із тих, хто повернувся назад у темряву, побачити цю Казку. Водночас фінал драматичного етюду Олександра Олеся залишає світле враження, бо Країна Казка існує.

Випишіть рядки з віршів Олександра Олеся, які сподобалися, чимось вразили, можуть стати вашим життєвим кредо. Свій вибір аргументуйте.

24.04.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 72, виконати впр.516, впр.518

Виконати завдання: https://naurok.com.ua/test/dieslovo-240193.html

24.04.2020

Укр. літ

Вивчити напам'ять одну із поезій

Пройти тестування: https://naurok.com.ua/test/oleksandr-oles-248145.html

22.04.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 70, виконати впр.501, впр.502, впр.506

Виконати завдання: https://learningapps.org/4356187

22.04.2020

Укр. літ

Варто звернути увагу на рік написання поезії — 1921, час, коли митець перебував в еміграції. Тож емоції ліричного героя, який зливається з автором, зумовлені ностальгією за Батьківщиною, передчуттям того, що вона втрачена назавжди. Отож час написання конкретизує зміст вірша.

Важливим для розуміння його задуму є визначення ключових образів, через яких розгортається ліричний сюжет — перебіг думок і почуттів ліричного героя. У вірші Олександра Олеся це «крихта рідної землі» і «кухоль з рідною водою». Ці образи, виражені у формі літоти (применшення, антонім до гіперболи), викликають у читача низку асоціацій. Якою має бути туга, як вона опанувала ліричного героя, що для нього навіть крихта землі — як еліксир!

Напевно, ви не раз чули від людей старшого покоління, що вони часто згадують про криницю свого дитинства, хочуть і просять напитися з неї води, бо вона особлива, солодка, незвичайна, бо — з рідного краю... Ці образи визначають емоційний настрій поезії, її елегійний лад, бо й ми, читачі, знаємо: поет так і не повернувся в Україну. Напевно, і сам автор десь на рівні людської і мистецької інтуїції відчував, що розлука з домівкою — назавжди. Ця думка особливо щемливо розкривається в першому рядку.

Олександр Олесь утілює свій авторський задум за допомогою градації, тобто нанизування емоцій. Спочатку ліричний герой мріє притулити крихту рідної землі до вуст (скільки разів ми бачили по телевізору, як, повертаючись із далеких мандрів чи з полону, люди падають на коліна і цілують рідну землю) — і він «застигне»: напевно, бажаючи продовжити мить такого єднання. Але поету цього недостатньо. Тому він доповнює попереднє слово новим, більш емоційно наснаженим — «зомлію», знепритомною, утечу від жорстокої реальності еміграції.

І коли до ліричного героя приходить усвідомлення неможливості поцілувати рідну землю, він просить «хоч кухоль з рідною водою». Наступний рядок — найдраматичніший у розгортанні ліричного сюжету: «Я тільки очі напою...», тобто лише... подивлюсь, незважаючи на «спрагу» розлуки. І знову поет згадує вуста, спрагнілі вуста, для яких достатньо не випити, а лише притулити до себе той бажаний кухоль, щоб ще раз пережити спомини, відчути усім зболеним єством рідний край. Останній рядок поезії — її кульмінація, підкреслена контрастом вода-вогонь: «Торкнусь душею вогняною». Лише торкнусь. А душа палає, і навіть вода, цілюща вода з рідного краю, не може пригасити той вогонь — болю і розпуки.

Не можна не звернути увагу на те, що Олександр Олесь не називає адресата свого звернення. І в цьому криється великий підтекст.

Ліричне переживання у творі надзвичайно сконденсоване, нагадує крик спраглої людини, яка не може знайти ковток живодайної води. Це розкривається й через образну тканину поезії, і через її синтаксичний лад, створений безсполучниковістю, тому вірш звучить напружено, що відповідає його емоційному настрою. Інверсовані епітети також цей настрій посилюють — уста «спрагнілі», душа «вогняна».

Отож ми проаналізували ліричну поезію методом повільного читання, рядок за рядком. Як ви гадаєте, нам вдалося відчути задум поета? Чи за аналізом не втратилося те сильне відчуття болю й тривоги від втрати найріднішого, що хотів нам передати автор?

Завдання:

1. Як ви гадаєте, хто є уявним адресатом поезії?

2. Про які художні особливості поезії можна ще згадати?

3. Проаналізуйте свою улюблену поезію методом повільного читання. Що нового ви для себе відкрили?

23.04.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 71, виконати впр.507, впр.508, впр.510, впр.511

Виконати завдання: https://learningapps.org/4233850

23.04.2020

Укр. літ

Ціною досягнення високої мети є сміливість, подвижництво і жертовність героя, що обирає для себе роль лідера. Проблемі взаємовідносин вождя і народу присвячено драматичній етюд Олександра Олеся „По дорозі в Казку” (1908).

Основний мотив твору — пошуки дороги із темного лісу. У першій картині змальовано вбоге, жалюгідне життя людей у темному лісі, без сонця та мрії. Автор створює узагальнений образ юрби: „Убрання не має ознаки нації і часу”. Люди не знають, що саме прагнуть відшукати, і просто інтуїтивно намагаються знайти стежку, що виведе їх із мороку.

Темою драматичного етюду є взаємини героя, яскравої індивідуальності й натовпу, конфлікт між мрією та дійсністю, ідеалом і реальністю. Місцем розгортання подій є густий, непроглядний ліс.

Цей твір є одним із яскравих зразків української символістської драми. Символічною є навіть його назва, зокрема, образ дороги та образ Казки. Символічність образу Казки багатогранна. Казка символізує не лише мрію, казкову країну, а водночас і світле майбутнє, добро, благо, державу і землю обітовану — тобто все те, що манить і тривожить, спонукає до руху вперед. Однак наявні й інші символи. Так, вагому роль відіграють у творі ліс та крила, терновий вінець, каміння, сонце, папороть, мак, кров. Символіка є наскрізною: червоні маки — символ жертовної крові, яку проливає той, хто прагне покращити життя людей; дороговказ до мети, дорога — очищення тощо. Можливо саме дорога до Казки є метою блукань, що характеризує її як символ страждань, можливість очищення від темряви.

Персонажі твору не мають конкретних імен, оскільки узагальнюють людські характери: Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу набувають абстрактної символіки. Хлопчик, який прийшов із Казки, символізує нове покоління, якому належить творити майбутнє. Він мав намір зірвати квітку папороті, що в українському фольклорі є символом щастя та безсмертя народного волелюбного духу.

Центральним образом драми є Герой. Він не має імені, біографії, власної історії. На відміну від традиційного романтичного героя, який незадоволений дійсністю і прагне відшукати ідеал в іншій реальності, неоромантичний герой Олександра Олеся не тільки йде сам до цього ідеалу, а й хоче вивести до нього інших. Люди, засліплені прагматизмом, лінощами та страхом змін, блукають лісом, у якому немає нічого „рідного й знайомого”, а Герой прагне вивести їх із темряви. Однак головному героєві затісно в хаті, де „ніде й крил розправить”. Сутність психології маси, яка думає тільки про сьогодення, а не про майбутнє, розкривається в словах: „Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживем”.

У творі представлено типовий неоромантичний образ героя. Автор поєднав європейську неоромантичну тенденцію самопожертви заради людей та власне українську традицію, що символізує довгий шлях блукань у пошуках кращої долі для свого народу. Герой Олександра Олеся, породжений людською масою, веде її до світлої мети і гине, залишившись не сприйнятим цією ж масою.

Драма „По дорозі в Казку” має схожий сюжет із оповіданням Максима Горького „Стара Ізергіль”, драмами М. Метерлінка „Сліпі” та Г. Ібсена „Брант”.

У Олександра Олеся лише головний герой бачить, що Казка існує, а зневірений натовп вбиває свого поводиря та повертається назад, у лісові хащі. Причина того, що юрба обирає темний ліс, а не світлу Казку, всередині кожного з цього натовпу.

В етюді показано, що захопити народ певною ідеєю значно легше, ніж зберегти його душевний запал. Порив до Казки швидко виснажує, заганяючи людей у ще густішу темряву. Сам же проводир, щоб залишатися лідером, повинен завжди перебувати на самоті, відмовлятися від найменших людських утіх, не піддаватися жодним сумнівам. Закохавшись, Герой ніби роздвоюється у власних думках та прагненнях, у ньому прокидаються сумніви, що позбавляють можливості продовжити замислену справу. Юрба жорстоко розправляється з колишнім лідером. Вінок нового проводиря кладуть на голову людини, яка схожа на горилу.

У такому контексті символічними постають образи і Дівчини, і Хлопчика. Дівчина — символ вагання між примарною мрією та дійсністю. Дівчина на певному етапі пошуку дивовижної країни вступає в суперечку з Героєм, однак остаточно не зневірюється в існуванні Казки. Хлопчик років десяти, який справді живе в Казці, є доказом того, що вона існує. Найголовніше смислове навантаження цього образу в тому, що для того, аби потрапити в Казку, треба бути як дитина духовно чистим, відкритим до всього нового, вірити в свої сили, довіряти самому собі, чого не вистачило навіть Героєві.

В етюді „По дорозі в Казку” відчутний вияв філософії двох світів — матеріального й духовного. І хоча духовний світ є вищим, ціннішим, однак перемагає матеріальний, звідси й песимістичний фінал твору, адже до Казки не потрапив ніхто. Автор залишає відкритим питання, чи вдасться комусь із тих, хто повернувся назад у темряву, побачити цю Казку. Водночас фінал драматичного етюду Олександра Олеся залишає світле враження, бо Країна Казка існує.

24.04.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 72, виконати впр.516, впр.518

Виконайте завдання: https://learningapps.org/1881768

24.04.2020

Укр. літ

Поетичність і психологізм драматичних творів О.Олеся. Особливості поетичного стилю 

27.04.2020

Укр. мова

27.04.2020

Укр. літ

29.04.2020

Укр. мова

Параграф 74, впр. 525, 526, 527, 528. Складіть "Кілька правил успішного учня"

Виконати завдання: https://naurok.com.ua/test/sposobi-diesliv-234307.html

29.04.2020

Укр. літ

30.04.2020

Укр. мова

Параграф 75, впр. 533, 534. Напишіть есе "Яку добру справу я зробив/зробила нещодавно

Виконати завдання: https://naurok.com.ua/test/formi-diesliv-dievidmini-191812.html

30.04.2020

Укр. літ

Опрацювати с.232-234, виконати завдання на с.234

Виконати завдання: https://naurok.com.ua/test/moment-304237.html

06.05.2020

Укр. мова

Опрацювати с.258-259, виконати завдання 724                                                                                                                         

Виконати завдання 724

06.05.2020

Укр. літ

07.05.2020

Укр. мова

Параграф 76, виконати впр. 537, впр. 539, впр.541, впр.543

Виконати завдання: https://naurok.com.ua/test/dieprikmetnik-323890.html

07.05.2020

Укр. літ

08.05.2020

Укр. мова

Параграф 77, впр.546, впр.548, впр.550, впр.553

Виконати завдання: https://naurok.com.ua/test/dieprikmetnikoviy-zvorot-rozdilovi-znaki-pri-nomu-362234.html

08.05.2020

Укр. літ

Дібрати цитати до характеристико образу Марії Ляшківської.

Творче завдання для допитливих. Олег Бійма за п'єсою «Гріх» створив однойменний фільм. Перегляньте його і дайте відповідь на питання: «Чи вдалося режисерові передати основні мотиви п'єси В. Винниченка?»

13.05.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 78, виконати впр.558, 559, 560, 563

Виконати завдання: https://naurok.com.ua/test/testi-za-temoyu-dieprislivnik-dieprislivnikoviy-zvorot-441767.html

13.05.2020

Укр. літ

В. Самійленко (1864–1925) — поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач

В. Самійленко (літературний псевдонім В. Сивенький, Іваненко, Полтавець, Смутний, Л. Сумний) народився 3.02.1864 у с. Великі Сорочинці Миргородського повіту — помер 12.08.1925 у Боярці, тепер смт Київської обл.

В усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним підходом до традиційних тем.

Освіта: Полтавська класична гімназія (1884–1890 рр.), історико-філологічний факультет Київського університету (1884– 1890 рр., навчання не закінчив).

Почав друкуватися 1886 року. Заявив про себе віршем «Ельдорадо».

Перша збірка «З поезій Володимира Самійленка» вийшла в Києві 1890 року.

Окремі видання творів виходили у 1906, 1909, 1918 роках.

Робота канцеляристом у різних установах, займався літературною діяльністю.

Спалах творчої активності у 1917 році.

Еміграція до Галичини 1920 року.

Повернення до Києва 1924 року.

Помер 1925 року.

14.05.2020

Укр. літ

Патріотичні мотиви в ліриці («Україна»)

Багато про що писав В. Самійленко. «Але є одна тема, — підкреслював М. Рильський, — якій був вірний Самійленко все своє життя. Ця тема — Україна».

Перший вірш циклу написаний у 1888 році, другий — у 1906 році.

Тема: розповідь про високі почуття любові до батьківщини — розкішного, багатого краю, що перебуває в неволі й злиднях.

Головна думка: Україна — це духовне начало, яке підносить людину до безсмертя.

Жанр: вірш-медитація. Побудований як ліричний монолог героя і складається з двох віршів. Другий написано білим віршем.

Художні засоби: порівняння («Як мрію чистую з найкращих мрій, / Я заховаю в серці Україну», «І мрія та, як світище ясне»); метафора (Україна — ненька); епітети (несхнучі сльози, геній променистий, І працю тиху, і мої пісні / На вівтар твій побожно я складаю).

• Складіть на основі тексту віршів циклу образ України, яким бачить його поет.
• Доведіть, що цикл «Україні» дійсно можна вважати гімном Україні.
• Прокоментуйте рядки «І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю» і дайте характеристику ліричного героя віршів.

14.05.2020

Укр. мова

15.05.2020

Укр. літ

Патріотично-гумористичні твори. «Патріот Іван»

Сонячний гумор В. Самійленка відбиває життєрадісний характер його народу, який навіть у злиднях не втрачає природного почуття гумору й надії на краще майбутнє (І. Франко).

Вірш написано 1888 року.

Тема: розповідь про «славного патріота» Івана.

Головна думка: висміювання українських псевдопатріотів.

Особливості композиції: поступально-зворотна композиція.

Художні прийоми: іронія.

Рефрен («Ти, їй-богу, молодець!»); використання простонародної лексики (простонародного варіанта імені Іван (Іванець), роззявить рота).

Художні засоби, тропи: епітети майже відсутні, що надає динамізму оповіді.

Засоби створення комічного: прийом дотепності, яка виникає від невідповідності слова і діла псевдо-патріотів.

Спосіб римування та ритміка: поезія складається з восьмивіршів. Два останніх рядки восьмивірша повторюються після кожного шестивірша з перехресним римуванням, що увиразнює ритміку. Оповідь стає більш динамічною.

• Яку роль у розкритті ідейно-художнього змісту вірша відіграє композиція, ритміка вірша?
• Яку роль відіграє прийом похвали, який застосовує озповідач у змалюванні образу патріота Івана?

15.05.2020

Укр. мова

Опрацювати параграф 81, виконати впр. 579, 581, 583

Виконати завдання: https://naurok.com.ua/test/pravopis-prislivnikiv-393898.html

18.05.2020

Укр. мова

20.05.2020

Укр. мова

21.05.2020

Укр. мова

22.05.2020

Укр. мова

18.05.2020

Укр. літ

Новаторство драматургії кінця XIX – початку XX ст.

XIX ст. ввійшло в історію світової літератури як епоха новаторських пошуків митців, появи нових мистецьких напрямків, жанрів прози, поезії.

Звичайно, мистецтво театру не змогло уникнути впливу нових ідей, філософських концепцій.

У другій половині XIX ст. починається докорінна перебудова драматургії, яку пов’язують з народженням і розвитком «нової драми».

Риси «нової драми»

Внутрішні конфлікти – зіткнення персонажів із трагедією буття, духовні протиріччя героїв

Зображує

трагедію

життя

У центрі уваги – душевні переживання людини, морально - філософські проблеми епохи

Рушій сюжету – психологічні колізії, зіткнення ідей

Глядач упізнає себе, залучається до «внутрішньої дії», переживає і мислить разом з героями

Герой –особистість «духовний симптом» епохи

20.05.2020

Укр. літ

Художні твори Степана Васильченка, які стали відомі читачам у 1910 році, позначенні яскравою майстерністю, оригінальністю; вони свідчать про тонкий художній смак автора. Знаменно, що вже одне з перших оповідань – "Мужицька арихметика" – стало в ряд найкращих творів письменника.

Звичайно, творчій зрілості передували літературно-мистецькі впливи, що їх зазнав молодий Васильченко. Йдеться не про примітивні учнівські наслідування і запозичення, а про органічне засвоєння певної естетичної системи, певного художнього методу. Саме такий характер мав вплив на Васильченка народної пісні, творів Шевченка і Гоголя, тобто вплив фольклору, української та російської літератури – вплив, якому сам письменник надав вирішального значення.

У творчості Васильченка виразно відчувається її співзвучність з народно-пісенною поетикою. Ця співзвучність виявилась у мові і стилі, у принципах побудови художніх образів. Уся його творчість наскрізь перейнята мотивами народних казок, пісень, народно-поетичною фантастикою.

Матеріалом Васильченкової творчості була сучасна йому дійсність; народна пісня "озвучувала" роздуми його героїв, створювала у читача настрій, який відповідав ідеї твору.

Народно-поетичні традиції в творчості Васильченка органічно поєднувалися з традиціями української і російської літератури. Не випадково саме ті письменники, які близько стояли до народно-поетичних джерел (Кольцов, Гоголь, Короленко і особливо Шевченко) справили на молодого літератора найсильніше враження.

Творчість велетня поетичної думки, сповнена мотивів рішучого соціального протесту, була для Степана Васильченка високим взірцем, коли він обстоював ідеї громадянського звучання і в своїх літературно-критичних висловлюваннях, і в художній творчій практиці. Органічно увійшовши в свідомість Васильченка, у світ його художніх образів, "Кобзар" створив, так би мовити, імунітет проти впливу на нього естетичних принципів різних занепадницьких течій.

Творчий контакт Васильченка з російською літературою був зумовлений спорідненістю двох літературних процесів. Згадаймо зв’язки Тараса Шевченка з російською революційною демократією, творчу співдружність Марка Вовчка і Некрасова, неослаблений інтерес, що його виявляли до Росії і її культури Франко, Леся Українка, Коцюбинський. Зміцнюючи російсько-українське літературне єднання в нових історичних умовах, Васильченко тим самим продовжив традиції своїх попередників.

Підготуватися до контрольної роботи

 21.05.2020

Укр. літ

22.05.2020

Укр. літ