Сполучник (Conjunction) – це службова частина мови, що зв'язує два слова, окремі незалежні речення в одному складносурядному або ж частини складнопідрядного речення. Сполучники не змінюють своєї форми, в реченні не виступають у якості певного члена речення і не використовуються самі по собі.
- Tom and I go to school together. – Я та Том ходимо до школи разом.
- Jack came straight to my house in order to go to the cinema together. – Джек прийшов прямо до мого будинку, щоб піти у кіно разом.
- Neither Kate nor Jim met Ann before. – Ні Кейт, ні Джим до цього не зустрічали Енн.
-
Сурядні сполучники (coordinating conjunctions) поєднують однакові за своїми функціями слова, однорідні члени речення, фрази, незалежні речення в єдине складносурядне речення.
- and – та, і, й
- for – бо, адже, тому що
- or – або
- yet – однак, все ж, але
- but – але
- nor – не, ні, теж, також не
- so – так що, тому, тільки б
Кома ставиться перед сполучником, коли він сполучає незалежні речення. Однак і в цьому випадку кома може не вживатися, якщо такі речення короткі. Коли сурядний сполучник поєднує слова або однорідні члени речення, вони не розділяються комою. Виняток становлять так звані оксфордські коми.
- Do you want some tea or coffee? – Ти хочеш трохи чаю або кави? (однорідні члени речення)
- It was late(,) so i decided to go home. – Було пізно, тому я вирішив піти додому. (два незалежних речення в одному складносурядному)
- I know you are waiting for my help, yet I don’t know how to help you. – Я знаю, що ти чекаєш моєї допомоги, та я не знаю, як тобі допомогти. (два незалежних речення в одному складносурядному)