Зарубіжна література вчитель Клок І.Г.
| Дата | Тема |
Матеріали до уроку Завдання |
||||||||||||||
|
Понеділок 16.03.20р. |
Мольєр - майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії. Історія створення комедії "Міщанин - шляхтич" |
1. Опрацювати статтю підручника с. 239 -244 2. Переглянути презентацію за посиланням 3. Пренести до робочого зошита табличку " Традиції і новаторства Ж.Б. Мольєра" 4. Опрацювати конспект і дати письмові відповіді на запитання:
Розповідь про життя Ж.Б.Мольєра
Жан Батіст Поклен (літературний псевдонім і сценічне ім'я — Мольєр) народився 13 січня 1622 року в Парижі. Його батько, Жан Батіст Поклен, був шпалерником і постачав товар до королівського палацу. За вірну службу він одержав титул покойового королівського слуги. Зазначимо, що це звання було досить почесним і передавалося у спадок. Коли Мольєру виповнилося десять років, у дім прийшло горе. Його мати, тиха й ніжна Марія Поклен-Крессе, тяжко захворіла й померла. Через рік батько одружився вдруге на Катерині Флеретт. Говорили, що мачуха ображала хлопчика, але прямих доказів цього не збереглося. Вона була незлою жінкою і подарувала своєму чоловікові двох доньок — Катерину і Маргариту. Відомо, що Жан Батіст-молодший навчався в приходській школі й працював у крамниці батька. У неділю сім'я Покленів відвідувала діда з материнської лінії Мольєра Луї Крессе, який жив під Парижем. У дітей назавжди збереглися добрі спогади про ці відвідини. Та найбільше з дідом зблизився Жан Батіст. Саме дід відкрив хлопчикові чарівний світ театру. Часто вечорами дід з онуком відвідували вистави в похмурому залі Бургонського Готелю, де грала королівська трупа. Так у життя Мольєра увійшов театр.
Титул батька надав Мольєру можливості здобути гарну освіту, Жан Батіст навчався у Клермонському колежі, де оволодів стародавніми мовами, вивчав історію, філософію, античну літературу, природничі науки. Тут він уперше почув лекції відомого філософа, астронома і фізика П'єра Гассенді. Філософ гостро критикував учення Декарта про вроджені ідеї, розвивав теорію античного філософа Епікура про атоми, відводив Богові роль «творця атомів». Пізніше драматург буде спиратися на теорії філософа в досліджені людських характерів. Як і його вчитель, Мольєр уважатиме, що людська поведінка може бути моральною лише за умови вільного і природного розвитку людини. Потім Мольєр вступив до Орлеанського університету, де здобув учений ступінь ліценціата прав і був прийнятий у корпорацію адвокатів. Юнак постав перед вибором: або продовжити справу батька, або стати адвокатом. Але жодне з цих занять не приваблювало його. Перемогла любов до театру. Батько страшенно розгнівався, адже акторську професію вважали не гідною порядної людини. Та попри все Мольєр став актором. 1643 року разом із сім'єю Бежар він заснував у Парижі театральну трупу під назвою «Блискучий театр». Театр не зміг витримати конкуренції з великими театральними трупами і 1645 року розпався. Мольєр з акторами вирішив мандрувати французькими провінціями з метою заробити гроші, щоб сплатити великі борги. Ці мандри тривали до 1658 року й були своєрідною школою життя для майбутнього драматурга. 1658 року трупа Мольєра повертається до Парижа, а вже у жовтні виступає перед Людовіком XIV. Вистава сподобалася королю. Він звелів надати драматургові та його трупі для роботи театр Пті-Бурбон і став покровителем письменника.
Здавалося, що доля нарешті усміхнулася Мольєрові. Але після вистави «Кумедні манірниці» почалися нові поневіряння. Річ у тому, що комедія, у якій автор висміяв намагання буржуазії наслідувати манери аристократів, не сподобалася представникам цього класу. Під виглядом перебудови 1660 року вони зруйнували театр, і актори опинилися на вулиці. Це була підла помста. Мольєр поскаржився королю, і той звелів перевести трупу, до театру Пале-Рояль. Під керівництвом драматурга будівлю театру було перероблено. Тут Мольєр і працював до самої своєї смерті. Розквіт його таланту припадає на 1664-1670 роки. У цей період були створені його найкращі п'єси: «Дон Жуан» (1665), «Мізантроп» (1666), «Скнара» (1668), «Тартюф» (1669), «Міщанин-шляхтич» (1670), «Витівки Скапена» (1671), «Удаваний хворий» (1673).
Критиків і літературознавців давно цікавлять: стосунки Мольєра і Людовіка XIV. Король визначив долю Мольєра після повернення до Парижа, надавав всілякі милості, завдяки йому драматург став відомим і багатим. Але за все це він мав бути ще й лакеєм короля, стелити йому постіль, завжди перебувати при дворі. Мольєр вірно служив королю, розуміючи, що його театр не зможе без цієї милості існувати. Але в останні роки життя митець утратив прихильність короля. Мольєр будь-якими способами намагався її повернути, навіть написав сповнений лестощів на адресу короля пролог до п'єси «Удаваний хворий». Але всі намагання були марними. Хоча, як говорять, коли Людовіку повідомили, що Мольєр помер, він зняв капелюха і сказав: «Мольєр безсмертний!»
Як справжній великий актор, Мольєр і помер на сцені, граючи головну роль у своїй виставі «Удаваний хворий». Це сталося 17 квітня 1673 року. Просто на сцені йому стало погано, він утратив свідомість. Публіка гучно плескала в долоні, уважаючи, що Мольєр геніально грає смертельно хворого. А він справді помирав...Паризький архієпископ заборонив ховати Мольєра на цвинтарі. У ті часи акторів уважали лицедіями, які повинні були перед смертю покаятися у своєму ремеслі. Мольєр не встиг цього зробити, він помер без сповіді й причастя. Лише після особистого втручання короля видатного драматурга поховали, але вночі, без церковного обряду, за муром цвинтаря Сен-Жозеф. На його пам'ятнику, що стоїть у залі урочистих засідань Французької академії, є напис: «Для його пам'яті нічого не потрібно, але для нашої потрібен він...».
Портрет письменника
Зовні Мольєр був непривабливим: велика голова на короткій шиї, маленькі очі, товстий плескатий ніс, великий рот, густі чорні брови. Він мав міцну статуру. Надто швидкий темп мовлення, глухий голос і не завжди правильна артикуляція заважали йому грати трагічні ролі або ролі героїв- коханців. Проте в комічних образах він був неперевершеним! Ті недоліки зовнішності, що пересічній людині часто завдають страждань, для кар'єри актора можуть стати вирішальними. І підтвердження цьому парадоксу ви можете знайти й серед сучасних зірок театру й кіно.
Жан Батіст Мольєр -французький драматург і актор XVII ст. Уже за життя він став загальноєвропейським письменником і здобув неабияку славу. Комедії драматурга розігрувались при переповнених залах,а його акторська гра викликала бурхливе захоплення. Серед найбільших прихильників його таланту був король Франції Людовік, який не пропускав жодної прем’єри комедій Мольєра, часто був навіть учасником п’єс у балетних сценах. Він захищав талановитого драматурга від нападок заздрісників та ображених, а в пік слави Мольєра присвоїв його театру назву «Трупа короля в Пале-Роялі». Про неабияку прихильність монарха до придворного комедіографа свідчить і той факт, що Людовік XIV став хрещеним батьком первістка Мольєра (додаток 3). У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-Агою. Турків змусили довго чекати,а потім прийняли їх у галереї Нового Палацу,що була прибрана надзвичайно розкішно. Король сидів на троні, а на вбранні короля було діамантів не менш, ніж на чотирнадцять мільйонів ліврів. Однак Солиман-Ага ніяк не виказав свого захоплення. У нього був такий вираз обличчя, начебто в Турції всі носять костюми з діамантами. Поведінка турецької делегації не сподобалась королю, і він наказав придворним композитору і драматургу написати п’єсу, що висміювала б турків. Так був створений «Міщанин-шляхтич». 14 жовтня 1670 року відбулася прем’єра вистави...Це було в Шамборі .
Новаторство Мольєра
|
||||||||||||||
|
Дайте письмові відповіді на питання:
10.Яка ідея комедії « Міщанин – шляхтич»? 11. Протягом скількох днів відбуваються події у пьєсі « Міщанин – шляхтич»? 12. У чому було новаторство Мольєра як драматурга?
|
||||||||||||||||
|
18.03.20 Середа |
" Міщанин - шляхтич". Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення. |
Тема п’єси «Міщанин -шляхтич» - зображення безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм та висміювання людських і соціальних вад. Дотичні теми - зображення любовних колізій між Люсіль та Клеонтом, Ніколь та Ков’єлем, Дорантом та Доріменою; зображення шахрайств учителів та кравця. Сюжетна лінія та її композиційне втілення у творі Дія перша - експозиція. В будинку пана Журдена зібралися найняті ним учителі музики і танців, які мають навчити його аристократичних манер. Учителі всіляко вихваляють Журдена, сподіваючись отримати від нього велику винагороду. Дія друга - зав’язка. Журден домовляється з учителями про підготовку балетної вистави до гостини маркізи Дорімени, з якою він хоче укласти шлюб, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Тим часом учителі музики й танців посварилися з учителями філософії та фехтування, доводячи кожен свою першість в освіті. Після занять Журдена з учителем філософії в його дім приходить кравець-шах- рай та відбувається «ритуал» вдягання буржуа в кумедний костюм. Журдена переконують, що це «останній писк моди» в аристократичному середовищі. Журден щедро всіх винагороджує. Дія третя - розвиток дії. Після сварки з дружиною та служницею, які критично ставляться до «високих прагнень» Журдена, в його дім приходить аристократ-аферист Дорант, користуючись небезкоштовними послугами якого, Журден прагне зблизитися з Доріменою. Дорант дурить Журдена, оскільки витрачає гроші міщанина на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо теж хоче з нею одружитися. Дружина Журдена прагне використати заклопотаність чоловіка власними мріями про дворянство та видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’єля. Журден проти, тому що Клеонт - міщанин, а він хоче видати доньку за аристократа. Тим часом розпочинається балет, головними глядачами на якому є Дорімена та Дорант. Дія четверта - кульмінація. Під час обіду Журден залицяється до Дорімени, але його дружина припиняє люб’язності та виганяє гостей. З’являється переодягнений Ков’єль і розповідає Журдену, що в його доньку закоханий син турецького султана, що він скоро буде з пропозицією шлюбу та висвячення майбутнього тестя у сан «мамамуші». Журден мало не божеволіє від щастя - збувається його мрія стати дворянином. Манія Журдена у сцені посвяти в «мамамуші» доходить крайньої межі, і вся безглуздість його намагань і моральна потворність виявляються тут в особливо яскравій формі. Розпочинається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана. Дія п’ята - розв’язка. На сцені один за одним з’являються усі головні персонажі п’єси - дружина Журдена, його донька Люсіль, Дорант, Дорімена - і, дізнавшись, що відбувається, включаються в гру, кожен по - своєму використовуючи обдуреного Журдена. Журден погоджується на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь пов’язує своє життя з Ков’єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. «От йолоп так йолоп! Другого такого у цілому світі не знайдеш!» - так у кінці п’єси характеризує Журдена Ков’єль. Комедія закінчується яскравим балетом. Особливості жанру й композиції п’єси «Міщанин-шляхтич» «Міщанин-шляхтич» - взірець «високої комедії» Мольєра. Твір поєднав у собі ознаки комедії обставин та комедії характерів: згідно з правилами комедії характерів у ній поставлено завдання розкрити морально- психологічний стан героя, а відповідно до комедії звичаїв були висміяні традиції, уподобання певних соціальних прошарків, передовсім буржуа та аристократів. За змістом «Міщанин-шляхтич» є взірцем соціально-побутової комедії, в якій розкриваються норми моралі та спосіб життя аристократії та буржуазії часів Мольєра. Однак у творі наявні й елементи соціально- психологічної та любовної комедії, що обумовило її успіх у глядача. За правилами класицизму комедія має п’ять дій. Композиція п’єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру (неоднозначним є образ головного героя твору). Комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою. За формою «Міщанин-шляхтич» - це комедія-балет. Мольєр ввів у п’єсу численні пісні, танці, музичні інтермедії, балет, завдяки чому здійснив розширення характеристик персонажів, увиразнивши ті чи ті риси їх вдачі, створивши необхідний емоційний колорит та пародіюючи тематику й стиль тогочасної салонної літератури. Жанр, створений видатним драматургом для придворних розваг, наповнився викривальним змістом. Головна ідея комедії «Міщанин-шляхтич» художньо втілена у словах Клеонта, що немовби кладуть край безглуздим намаганням Журдена перетворитися з міщанина на шляхтича: «Люди без докорів сумління привласнюють собі дворянське звання, - цей вид злодійства, вочевидь, став звичним. Але я щодо цього, зізнаюся, більш делікатний. Я гадаю, що будь-який обман кидає тінь на порядну людину. Соромитися тих, від кого тобі прирекло народитися на світ, похвалятися в товаристві вигаданим титулом, видавати себе не за те, чим ти є насправді, - це, як на мене, ознака душевної ницості». 1. Прочитати комедію ( повну версію) . Для ІІ гр. - скорочений варіант у підручнику - ст. 245 - 254 2. Переглянути фільм - спектакль https://www.youtube.com/watch?v=D0PmRSOY3QU 3.Скласти по 6 запитань для вікторини за змісном комедії. Записати запитання із можливими варіантами відповіді до робочих зошитів..
|
||||||||||||||
|
Понеділок 30.03.20 |
Основні образи комедії. Пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та інші. |
Пройти онлайнтести за посиланням:https://naurok.com.ua/test/moler-mischanin-shlyahtich-77307.html , нажавши віконечко : Тестування Скласти цитатну характеристику Журдена, записати до зошита і відправити на вайбер. Підготуватися до характеристики образів. |
||||||||||||||
|
Середа 01.04.20 |
Основні образи комедії Ж.Б.Мольєра " Міщанин-шляхтич" Характеристика образів |
Переглянути відеоурок за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=stN9O3i7Av8
1. Інтелектуальна розминка Завершіть речення 1) Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» — 2) Пан Журден прагне… 3) Слуги в комедії — … 4) Люсіль — це… 5) Весела вигадка про сина турецького дворянина належить… 6) Перевдягнувся на турецього вельможу… 7) Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан… 8) На бенкет пан Журден запросив… 9) Маркіза Доримена закохана… 10) У кінці комедії намічаються весілля… 11). Збіднілий дворянин, що позичає гроші в головного героя твору ... 12) Чому Журдена називають «комічним характером»? Законспектувати до зошита по 3 -4 речення про кожного героя. Образ Журдена Пан Журден — багатий буржуа, котрий соромиться свого походження і хоче потрапити до вищого товариства. Він вважає, що за гроші можна купити все — і знання, і аристократичні манери, і любов, і титули, і посади. Журден наймає вчителів, які навчають його правилам поведінки у світському товаристві та основам наук. У сценах навчання автор викриває невігластво буржуа й водночас схоластичність тогочасної освіти. Журден не має елементарних знань і тому стає жертвою тих, кого цікавить тільки його гаманець. Легковірного міщанина обдурюють геть усі — від учителів і кравців до графа Доранта, бо він легко піддається впливу лестощів та магії звертання «ясна вельможність». Журден смішний у своєму прагненні за будь-яку ціну стати аристократом. Мольєр показує, як певна пристрасть чи вада може витіснити з душі людини всі гарні задатки. Так, марнолюбство заполоняє весь внутрішній світ Журдена. Він від природи не дурний, адже зумів примножити капітал свого батька. Бачить шахрайство кравця. Віддає перевагу народним пісням перед салонними серенадами. Помічає, що Дорант ошукує його, але погоджується на це, аби мати змогу на рівних спілкуватися з аристократами. Пан Журден має достатньо розуму, аби зрозуміти, що вчителі пропонують йому мертві істини, які не розвивають, а навпаки, стримують природу людини, її природні бажання і почуття. Однак прагнення здобути дворянство стає сильнішим за здоровий глузд: увесь розум і природне єство в Журдені поступаються марнославству. З Журдена всі сміються, явно чи потайки. Пані Журден відверто картає його. Дорант підлещується до нього, хоч у душі зневажає. Слуги Ков’єль і Ніколь не можуть стримати сміху при появі Журдена у «великосвітському» вбранні. Але ніщо не здатне здолати пристрасті Журдена, яка стає не просто смішною, а й небезпечною для оточуючих. Він ображає й обдурює дружину, жорстоко поводиться зі слугами, готовий пожертвувати щастям власної дочки заради аристократичного звання. Журден показаний у п’єсі неосвіченим, грубим, сповненим марнолюбства, хоча загалом він добродушний і щирий, часом зворушливо наївний. З нього можна сміятися, але його нема за що зневажати. Як писав Д. Дідро, «смішний не той, хто знає про свою ваду, а той, хто не знає і впевнений у собі». Журден щиро дивується, що він говорить прозою, що є така наука логіка, що слова складаються із звуків. Він ніби вперше відкриває для себе світ, і це викликає сміх. Але глядачі зрозуміли, що у п’єсі «Міщанин-шляхтич» Мольєр з буржуа тільки посміявся, а справжнє вістря його сатири спрямоване проти аристократів, у зображенні яких він не пошкодував викривальних засобів. Журден, хоча й кумедний у своєму бажанні стати шляхтичем, але все ж таки кращий за Доранта й Дорімену, бо залишається щирим у своїх прагненнях, тоді як вони втратили будь-яке уявлення про честь і совість. Образ графа Доранта.Граф Дорант — зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. І все це під маскою вишуканості й благопристойності. Удаючи із себе друга Журдена, Дорант живе за його рахунок і за його гроші робить подарунки Дорімені. У Доранта немає нічого, окрім його титула.Він збіднів не тільки матеріально, а й духовно. Єдине, що вміє граф,— це витрачати гроші, жити порожнім життям і лицемірити. Мольєр гіперболізує вади Доранта, і найвищої точки ця гіперболізація сягає у сцені посвяти Журдена в «мамамуші». Дорант, який називався другом Журдена, нічого не має проти розіграшу над ним, остаточно виявляючи цим свою ницість. «Розбещеність і безсоромність, помножені на лицемірство,— ось образ безчестя в комедії «Міщанин-шляхтич»,— писав про графа Доранта французький критик Н. Пуссі. Образ маркізи Дорімени. Образ маркізи Дорімени поданий також у сатиричному плані. Це молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої. Образ пані Журден. Здоровий глузд утілений в образі пані Журден. Вона розуміє всю безглуздість поведінки чоловіка, викриває Доранта й Дорімену, щиро хоче щастя для своєї дочки із чесним Клеонтом. Однак пані Журден не є позитивним ідеалом драматурга, оскільки вона надто сварлива, брутальна й обмежена. Образи представників молодого покоління. Позитивний ідеал автора втілено у представниках молодого покоління. Люсіль і Клеонт — освічені, чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє щастя. Устами Клеонта виражається авторська позиція, утверджується цінність особистості незалежно від її стану, засуджуються вади суспільства: «Я вважаю, що всякий обман принижує порядну людину. Негідно ховати своє справжнє походження, з’являтися товариству на очі під чужим титулом, видавати себе не за те, що ми є насправді. Звичайно, мої предки обіймали почесні посади, сам я чесно прослужив шість років у війську, і достатки мої такі, що я сподіваюся зайняти не останнє місце в товаристві, проте, незважаючи на все це, я не маю бажання привласнювати собі те звання, яке не належить мені з народження, хоч, може, інші на моєму місці і вважали б, що вони мають право це зробити; отже, скажу вам відверто, я — не шляхетного роду». Клеонт не дворянин, але має справжнє благородство душі і власну гідність. Він веде чесний спосіб життя, віддано служить державі. Цей образ протиставлений негативним персонажам комедії. За свої високі моральні якості Клеонт винагороджується у п’єсі шлюбом з Люсіль. Дочку Журдена змальовано у творі менш виразно, але добре показано її привабливі риси — красу, людяність і здатність до високого кохання. Автор утверджує силу взаємних почуттів, що важать більше за титули й багатство. Закоханим допомагають з’єднатися слуги Ніколь і Ков’єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’єль, Люсіль і Клеонт не змогли б одружитися. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює глибоку віру Мольєра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість. Хоча в кожному з персонажів підкреслюється якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’єсі «Міщанин-шляхтич» прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден — утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва, практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку жанру класицистичної комедії.
|
||||||||||||||
|
Понеділок 06.04.20 |
Засоби щкомічного: гумор, іронія, сатира, сарказм |
Переглянути відеоурок за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=YZbT84mpfoY Ознайомитися з матеріалом лекції, занотувати до зошита терміни з теорії літератури та їх тлумачення. Природа сміху та засоби комічного у творі Мольєра "Міщанин-шляхтич" Повторіть терміни із теорії літератури Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою. Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища. Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднано з його гострим осміюванням. Сатирична розповідь — розповідь, у якій різко висміюються люди, людські вади, характери. Антитеза — підкреслене протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, характерів.
Приклади застосування Мольєром різних видів комічного для втілення авторського задуму:
а) гумор -Журден позичає гроші Доранту (висміюється довірливість Журдена та шахрайство Доранта); б) іронія - пані Журден іронізує над довірливістю свого чоловіка (висміюється плазування Журдена перед аристократією); в) сатира - Ков’єль дає негативну характеристику Журдену: «От йолоп, так йолоп!.. » (втілена народна оцінка таких «шляхтичів», засудження буржуазії в її намаганні здобути аристократичні титули та звання); г) сарказм - пані Журден з неприхованим гнівом викриває Доранта і Дорімену, виганяючи їх зі свого дому (втілено засудження лицемірного життя аристократії); д) буфонада (італ. bufonada - блазенство, комедійна гра акторів, в якій використовуються засоби гіперболізованого комізму, окарикатурення персонажів, ситуацій; вистава, побудована в такій манері виконання) - окарикатурення Журдена: як він одягається, вимовляє звуки під час уроку, кланяється тощо (викриття ганебного плазування перед аристократією, яка того не варта); е) фарс (вид народного театру та літератури західноєвропейських країн, передусім Франції. Відрізнявся комічною, нерідко сатиричною спрямованістю, реалістичною конкретністю, вільнодумством. Герої фарсу - міщани. Образи-маски фарсу позбавлені індивідуальності, вони були першою спробою створення соціальних типів) - переодягання Клеонта і Ков’єля, підглядання Ніколь, побиття Журдена палицями під час посвяти у «мамамуші» та ін. (фарсові елементи надають п’єсі особливої жвавості, ефекту комічного; це також засіб викриття і висміювання дурості Журдена). Саме тому світогляд, поведінка та мораль Журдена викликають сміх та осуд. Саме через це так холодно публіка зустріла комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич». «Найкраще, що я можу зробити, - це викривати в смішних зображеннях пороки мого часу», - говорив сам Мольєр і дотримувався цього девізу попри всілякі негаразди. Виконати завдання в learning.apps " Хто з героїв?"за посиланням: https://learningapps.org/3190817 Результат та законспектовані терміни надіслати на вайбер. |
||||||||||||||
|
Середа 08.04.20 |
Виховний потенціал комедії Мольєра " Міщанин - шляхтич" |
Які проблеми, порушені у творі Мольєра, є актуальними й в наш час? У чому проявляється виховний сенс твору?
На думку Мольера, головне завдання комедії – показати недоліки людей і цілого суспільства. Описуючи реальних людей із їхніми повсякденними проблемами, автор порушив питання, які є актуальними і в наш час. Незважаючи на те, що ми живемо у ХХІ столітті, в добу великих наукових відкриттів, проблеми, які описані в даному творі, залишаються актуальними й донині. А чи немає у нашому суспільстві таких людей? Автор наголошує на тому, що людину потрібно цінувати такою, якою вона є від самого свого народження. Мольєр звертає увагу на те, що у кожного своє покликання в житті комедія "Міщанин -шляхтич" має надзвичайне велике виховне значення: кожна людина перш за все має бути сама собою, бути гідним громадянином своєї країни, має навчитися, але ні в якому разі не роботи того, що робив пан Журден. І як зазначає автор, кожна людина має право на щастя. Скільки б не пройшло років, століть, такі герої як Журден будуть завжди піддаватися критиці й з них будуть насміхатися, бо головне, що має назавжди запам’ ятати кожна людина - це те, що завжди потрібно залишатися самим собою, яка б не була життєва ситуація завжди треба мати гідність та честь. Завдання: записати до зошита у чому ж виховний зміст комедії " Міщанин - шляхтич"? Чому саме вона нас навчає? Пройти онлайн-тести за посиланням join.naurok.ua Код доступу: 745259 Д/з: повторити вивчений матеріал з теми " Бароко і класицизм", підготуватися до контрольної роботи. |
||||||||||||||
|
13.04. 20 Понеділок |
Контрольна робота № 5 |
Контрольна робота № 5 Бароко і класицизм Варіант І Рівень 1 Знайдіть правильну відповідь 1. Що означає слово «класицизм» у перекладі з латинської мови? А) правильний; В) зразковий; Б) гармонійний ; Г) вишуканий. 2. В якому жанрі класицизм одержав найбільш повне вираження? А) драма; В) ода; Б) героїчна поема; Г) сонет. 3. Головний принцип барокової літератури це - ..? А) зіставлення; В) контраст; Б) порівняння; Г) паралелізм . 4. Біля витоків англійської поезії бароко стояв: А) Лафонтен; В) Дж. Донн; Б) Н.Буало; Г) Гонгора. 5. Назва театру, який заснував Мольєр А) «Сучасний театр»; В) «Славетний театр»; Б) «Блискучий театр»; Г) «Класичний театр». 6. Кому з героїв комедії «Міщанин-шляхтич» належать слова: «Мені просто сором дивитися на все, що ти виробляєш»? А) пані Журден; Б) Люсіль; В) Ніколь; Г) Дорімені. Всього: 3 бали Рівень 2 1. Установіть відповідність між представниками доби Бароко і видом мистецтва, яке вони представляли: А Дж.Донн, Гонгора, Мольєр 1 Живопис Б Веласкес, Пауль Рубен 2 музика В Іоганн Бах, Вівальді 3 література Г Л. Берніні, Бартоломео , 4 архітектура Растреллі, 5 скульптура 2. Установити послідовність подій твору Мольєра « Міщанин-шляхтич»: А Вчителі Журдена сваряться між собою та розпочинають бійку. Б Журдена посвячують у мамам уші. В Журден влаштовує бенкет для Дорімени. Г Дорант позичає в Журдена двісті луїдорів. 3.Укажи особливості твору Мольєра «Міщанин –шляхтич». А Події, які відбуваються на сцені, відбуваються впродовж року. Б Події, які відбуваються на сцені, відбуваються впродовж одного дня. В У творі не виведено жодного персонажа з народу. Г У творі не зображено жодного персонажа-аристократа. Всього: 3 бали Рівень 3 1. Запиши визначення поняття: Сатира –це …. 2. Схарактеризуйте образ пана Журдена. Назвіть його позитивні і негативні риси. Всього: 3 бали Рівень 4 Напишіть твір-мініатюру на одну із тем (на вибір) 1. Над чим мене змусила замислитися барокова поезія ( на прикладі прочитаних творів) 2. «Сміх у комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»». 3. Герой твору Мольєра « Міщанин-шляхтич», який мені найбільше сподобався. Всього: 3 бали |
||||||||||||||
|
Середа 15.04.20 |
Антуан де Сент-Екзюпері " Маленький принц" |
Людські стосунки і моральні цінності у казці-притчі " Маленький принц" - Антуан де Сент Екзюпері в душі назавжди залишився дитиною. У своєму житті він здійснив чимало таких вчинків, які викликають і подив, і захоплення. * Коли його друг розбився в Кордильерах, він день за днем кружляв на своєму літакові над гірськими верхівками , сягаючи самого дна льодяних ущелин. *Сент-Екзюпері у своєму житті зазнав 15 аварій. Одна з них трапалася , коли під час народного гуляння у Версалі він виробляв запаморочливі трюки. «Мені не врятуватися, та не падати ж на святковий натовп»,- встиг він подумати і зумів дотягнутися до місця, де в разі катастрофи постраждав би він один. * Він викупив негра, який багато років без усіякої надії перебував у неволі. *Якось у Південній Амеріці Екзюпері зустрів збіднілого старого француза. Він купив біднякові білет на корабель та віддав йому останні гроші. * Одного разу Екзюпері побачив знайому дівчинку всю в сльозах.Ій хотилося мати парасольку, але мати переконувала дочку в тому, що парасольок для дітей не буває. Наступного дня письменник прийшов до дівчинки з маленькою парасолькою. - Які риси характеру притаманні Екзюпері?( Чуйність, сміливость,відповідальність, доброта..) -Як ви гадаєте , чи був письменник справжнім другом, чи вмів він любити? (Так, бо він завжди прагнув прийти на допомогу іншим людям, проявляв чуйність і доброту.) Опрацювати матеріал у підручнику стор. 260 - 270, прочитати казку -притчу " Маленький принц". Визначити та записати тему, ідею, жанр твору, визначення терміну притча. Передати сюжет твору чотирма реченнями.
|
||||||||||||||
|
Середа 22.04.20 |
Художні образи казки-притчі " Маленький принц" |
Опрацювати поданий матеріал до уроку. Пройти онлайн- тести за посиланням join.naurok.ua Код доступу 264584 Намалювати карту -схему подорожі Маленького принца по планетах, вказавши мешканців планет Образ Маленького принца. Маленький принц - це символ людини - мандрівника у всесвіті, шукає прихований сенс речей і власного життя. Душа Маленького принца не скуті льодом байдужості, змертвілого. Тому йому відкривається справжнє бачення світу: він дізнається ціну справжньої дружби, любові і краси. Це тема «пильність» серця, вміння «бачити» серцем, розуміти без слів. Маленький принц не відразу осягає цю мудрість. Він залишає власну планету, не знаючи про те, що те, що він буде шукати на різних планетах, виявиться так близько - на його рідній планеті. Маленький принц небагатослівний - про себе і свою планету він говорить дуже мало. Лише потроху, з випадкових, мимохідь загублений слів, льотчик дізнається, що малюк прилетів з далекої планети, «яка завбільшки десь із хату» і називається астероїд Б-612. Маленький принц розповідає льотчику про те, як він воює з баобабами, які пускають такі глибокі і сильні корені, що можуть розірвати його маленьку планету. Виполювати потрібно перші паростки, інакше буде пізно, «це дуже нудна робота». Але у нього є «тверде правило»: «... встав вранці, умився, привів себе в порядок - і відразу ж приведи в порядок свою планету». Люди повинні дбати про чистоту і красу своєї планети, спільно берегти і прикрашати її, не дати загинути всьому живому. Маленький принц з казки Сент-Екзюпері не мислить своє життя без любові до ніжних закатам, без сонця. «Одного разу я за один день бачив сонячний захід сорок три рази!» - каже він льотчику. І трохи згодом додає: «Знаєш ... коли стане дуже сумно, втішно помилуватися, як заходить сонце ...» Дитина відчуває себе часткою світу природи, до єднання з нею він закликає дорослих. Малюк діяльний і працьовитий. Він КАВД ранок поливав Розу, розмовляв з нею, прочищав знаходяться на його планеті три вулкана, щоб вони давали більше тепла, висапував бур'яни ... І все ж він відчував себе дуже самотнім. У пошуках друзів, в надії знайти справжню любов він і відправляється в свою подорож по чужих світах. Він шукає людей в нескінченній оточуючій пустелі, бо в спілкуванні з ними сподівається зрозуміти і себе самого, і світ навколо, набути досвіду, якого йому так бракувало. Відвідуючи послідовно шість планет, Маленький принц на кожній з них стикається з певним життєвим явищем, втіленому в мешканців цих планет: владою, марнославством, пияцтвом, псевдовчених ... Образи героїв казки А. Сент-Екзюпері «Маленький принц» мають свої прототипи. Образ Маленького принца одночасно і глибоко автобіографічний і як би відсторонений від дорослого автора-льотчика. Він народжений з туги за вмираючому в собі маленькому Тоніо - нащадку зубожілого дворянського роду, якого в сім'ї називали за його біляві (спершу) волосся «Королем-Сонце», а в коледжі прозвали сновида за звичку подовгу дивитися на зоряне небо. Образ Рози. Роза була примхлива й уразлива, і малюк з нею зовсім змучився. Але «зате вона була така прекрасна, що дух захоплювало!», І він прощав квітки його примхи. Однак порожні слова красуні Маленький принц приймав близько до серця і відчув себе дуже нещасним. Роза - це символ любові, краси, жіночого начала. Маленький принц не відразу розгледів справжню внутрішню сутність краси. Але після розмови з Лисом йому відкрилася істина - краса лише тоді стає прекрасним, коли вона наповнюється сенсом, змістом. «Ви гарні, але порожні, - продовжував Маленький Іринці. - Заради вас не захочеш померти. Звичайно, випадковий перехожий, подивившись на мою Розу, скаже, що вона точно така ж, як ви. Але для мене вона дорожче всіх вас ... »Розповідаючи цю історію про Розу, маленький герой зізнається, що нічого тоді не розумів. «На / до було судити не за словами, а за справами. Вона дарувала мені свій аромат, осявав моє життя. Я не повинен був бігти. За цими жалюгідними хитрощами треба було вгадати ніжність. Квіти гак непослідовні! Але я був занадто молодий і ще не вмів любити!». Образ Лиса. З давніх-давен в казках Лис (НЕ лисиця!) Є символом мудрості і знання життя. Бесіди Маленького принца з цим мудрим тваринам стають в повісті свого роду кульмінацією, бо в них герой знаходить нарешті те, що шукав. До нього повертаються втрачені було ясність і чистота свідомості. Лис відкриває малюкові життя людського серця, вчить ритуалам любові і дружби, про що люди давно забули і тому позбулися друзів і втратили здатність любити. Недарма квітка говорить ПРО ЛЮДЕЙ: «Їх носить вітром». А стрілочник у розмові з головним героєм, відповідаючи на питання: куди ж поспішають люди? зауважує: «Навіть сам машиніст не знає цього». Це іносказання можна витлумачити так. Люди розучилися дивитися вночі на зірки, милуватися красою заходів, відчувати насолоду від пахощів Троянди. Вони підкорилися суєтності земного життя, забувши про «простих істинах»: про радості спілкування, дружби, любові і людське щастя: «Якщо ти любиш квітку - єдиний, якого більше немає ні на одній з багатьох мільйонних зірок, - це досить: дивишся на небо і відчуваєш себе щасливим ». І автору дуже гірко говорити про те, що люди цього не бачать і перетворюють своє життя на безглузде існування. Символічні образи, присутні у казці-притчі А. де Сент-Екзюпері "Маленький принц": Маленький принц - символ чистої та наївної дитини; Троянда - символ коханої людини, яка часто буває вередливою та капризною; Лис - символ справжньої щирої дружби, яка не вимагає чогось навзаєм; Пустеля - символ спраги. Але мова йде не про звичайну спрагу, коли хочеться просто напитися води, а про духовну; Змія - символ всезнання; Король, честолюбець,географ та інші жителі планет - символ людських пороків.
|
||||||||||||||
|
П'ятниця 24.04.20 |
Філософський зміст твору |
Завдання : підготуватися до написання контрольного твору за казкою-притчею " Маленький принц". Підібрати по 3 цитати із казки, які стали вічними, до кожної із груп: 1. Цитати про дорослих та дітей. 2. Цитати про кохання . 3. Цитати про дружбу. 4. Цитати про вічне. Наприклад : " Справжнє кохання починається там, де нічого не чекають взамін". |
||||||||||||||
| Понеділок 27.04.20 | Контрольний твір за казкою - притчею " Маленький принц" |
Написати на окремих аркушах контрольний твір на тему " Найголовнішого очима не побачиш" ( за казкою-притчею А.Сент-Екзюпері " Маленький принц") Титульну сторінку підписати: Контрольний твір із зарубіжної літератури учня(учениці) 8 класу Тулиголівського ліцею Прізвище та ім'я в Родовому відмінку |
||||||||||||||
|
Середа 29.04.20 |
Річард Бах " Чайка Джонатан Лівінгстон" |
Опрацювати статтю підручника стор. 270 - 273 Дати письмові відповіді на запитання: 1. Звідки за легендою походить рід американського письменника? 2. З чим письменник порівнює життя? 3. Що було пристрастю Річарда Баха? 4. Який твір приніс Баху знаменитість? 5. Які професії мав письменник? 6. З чим він друкувався у фахових журналах? 7. Хто проілюстрував повість Баха " Чайка Джонатан Лівінгстон"? 8. Що, на думку митця, є метою життя? 9. Які філософські питання порушуються у повісті? 10. Яка збірка Баха стала своєрідним порадником у розв'язанні складних життєвих ситуацій? 11. Про кого повість " Чайка Джонатан Лівінгстон"? 12. Яку проблему втілює автор у конфлікті між Зграєю і Птахом- вигнанцем? Д/з: прочитати уривки з повісті стор. 273 - 280
|
||||||||||||||
|
Понеділок 04.05.20 |
Художній конфлікт і можлиіості його подолання. Ознаки притчі у творі. | Завдання : перечитати стор.273-280. Скласти сенкан: чайка Джонатан. Дати відповіді на запитання: 1. Чи легко було Джонатанові навчитися літати? 2. За якими законами живе зграя? 3. Чим відрізнявся Джонатан від інших? 4. Чому Джонатан порушив Закон Зграї? 5. Як змінилося життя чайки після зустрічі із Чіангом? 6. Чого саме Джонатан навчав своїх вихованців? |
||||||||||||||
|
Середа 06.05.20 |
Алегоричні образи повісті. утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. |
Переглянути онлайн урок за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=JwSlcl-JpoE Написати анонс до повісті" Чайка Джонатан Лівінгстон" із 5 речень. |
||||||||||||||
|
Середа 13.05. 20 |
Барбара Космовська " Буба: мертвий сезон". Художній світ письменниці. батьки - діти, діди - онуки. |
Переглянути дистанційний урок : https://www.youtube.com/watch?v=6gBw9P-yMnw Прочитати у підручнику стор. 281 -282 Записати про що роман, для кого написаний і у чому особливість цього твору. Прослухати та записати до зошита 5 речень, хто така Буба. Що про неї стало відомо. https://www.youtube.com/watch?v=FphHAFX5hgc |
||||||||||||||
|
Понеділок 18.05.20 |
Ідея поваги й любові до людини. Сімейні цінності у творі " Буба: мертвий сезон" |
Переглянути матеріал підручника Стор. 280 -282 Проглянути презентації: Дати письмові відповіді на запитання: 1. Справжнє ум'я Буби. 2. Скільки їй років? 3. Хто її батьки? 4. Які проблеми та теми порушуються у творі? Повторити вивчений матеріал з теми " Література ХХ - ХХІ ст", підготуватися до контрольної роботи. Завдання записуйте чітко та охайно. Відправляючи на перевірку, спочатку перевірте самі. Фотографуйте, поклавши зошит прямо перед собою, не перевертайте його догори ногами, не кладіть зошит впоперек. Перевірте зображення на чіткість.
|
||||||||||||||
|
Вівторок 19.05.20 |
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу за семестр. Підготовка до контрольної роботи |
Пройти інтернет-олімпіаду на сайті На урок до 20 травня Інструкція учню
Алфьоров Артем путо5002 Грищенко Наталія 2970кітч Пінчук Олександр 7427кіот Пінчук Ярослав 1056соус Самойленко Ілля 0715бору Сердюк Дар'я спів5445 Сущенко Катерина міна5834 Тулупов Радіон кава1187 Цимбал Ярослав жанр3330 |
||||||||||||||
|
Середа 20.05.20 |
Контрольна робота з теми " Література ХХ -ХХІст. У пошуках себе і високого польоту".Тести |
Пройти онлайн -тести , відкривши посилання join.naurok.ua Код доступу: 6535617 |
||||||||||||||
|
Понеділок 25.05.20 |
Позакласне читання Джефрі Чосер ."Контерберійські оповідання" |
Прочитати матеріал та законспектувати до зошита 6 основних речень.
Джефрі Чосер (1340-1400) - видатний англійський письменник перехідного періоду. М. Горький відзначав, що Чосера вважають « батьком англійської мови і основоположником реалізму», що в своїх «Кентерберійських оповіданнях» він зображував людей, «списуючи їх прямо з натури». Найвидатнішим твором Чосера є «Кентерберійські оповідання»- збірка віршованих оповідань, створена в останній період життя. В ній поет зовсім відходить від алегоричного принципу зображення і звертається до безпосереднього змалювання життя сучасної Англії. За будовою твір подібний до «Декамерона» Боккаччо. Це також обрамована новелістична збірка, яка відкривається прологом, де описано оповідачів, а далі подано їхні розповіді. Але пролог в «Кентерберійських оповіданнях» має незрівнянно більше значення, ніж у «Декамероні» - у Чосера він є найважливішою і найцікавішою частиною збірки. У пролозі розповідається про те, як на околиці Лондона в таверні «Табард» якось під вечір зібралося 29 прочан, щоб відправитись всім разом у Кентербері поклонитися мощам святого Томаса Бекета. До цієї групи приєдналися і власник таверни Гаррі Бейлі і сам поет. Під час подорожі прочани за пропозицією веселого і дотепного Бейлі розповідають різні історії. Оповідання збірки різнорідні за темами, жанровими особливостями, стилем. Сюжети їх взято з різних джерел: з книжок, усних оповідок, безпосередньо з життя. Чосер використав майже всі головні жанри середньовічної літератури, а також характерні для неї алегорію, фантастику й примітивну дидактику. Однак вставлені в рамку реалістичного прологу, вони є вмотивованими і виправданими. Як цілість, «Кентерберійські оповідання» характеризуються реалістичністю, у творі все пройняте інтересом до реального світу й людини. Чосер зобразив світ таким, яким його бачив і розумів: з його брудом і чистотою, потворністю і красою; зобразив без розпачу і знущання, без прикрас. В його творі органічно поєднуються високе і низьке, сумне й веселе, поетичне й буденне. |
||||||||||||||
|
Середа 27.05.20 |
Узагальнення і систематизація вивченого за семестр |
Пройти онлайн-тести за посиланям: join.naurok.ua Код доступу: 4775356 Список рекомендованої літератури на літо: 1. Рей Дуглас Бредбері " 451* за Фаренгейтом" 2. Герпер Лі " Убити пересмішника" 3. Ерік Вольф Сігел " Історія одного кохання" 4.Оноре де БАЛЬЗАК. «Гобсек» 5. Микола ГОГОЛЬ. «Ревізор». «Шинель» 6. Генрік ібсен " Ляльковий дім" |
