Відповіді на запитання

Якщо у Вас є питання до психолога чи соціального педагога, то відповіді Ви можете отримати при живому спілкувавння зі спеціалістом ліцею, в онлайн форматі, написавши листа на електронну адресу obtivska.sh@ukr.net та надавши контактні дані для зворотного зв'язку, або ж перегляньте інформацію нижче, можливо тут є те, що Вас цікавить:

1. Чи можна отримати консультацію психолога чи соціального педагога під час дистанційного навчання?

- Так, звісно. Під час дистанційного навчання нам доступний онлайн-формат.

2. Чи можливі консультації психолога для батьків в приміщенні школи на час карантину?

- Оскільки під час навчання в умовах карантину діють певні обмеження, то можу запропонувати варіант, який, думаю, задовольнить усіх - консультації на свіжому повітрі. Якщо ж зайти в приміщення все-таки потрібно - не забувайте про засоби індивідуального захисту!

3. Як складається консультаційно-методична діяльність психолога?

- Діяльність психолога досить різноманітна. Працювати доводиться не тільки з дітьми різного віку, а й з їхніми батьками і педпрацівниками. Причому, кожна людина, з якою працюєш індивідуальна, унікальна і володіє тільки їй властивими рисами і якостями. Психолог надає консультаційно-методичну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання та виховання дітей і підлітків.

4. На прийом до шкільного психолога не бояться йти?

- Якось так склалося, що раніше і діти, і батьки боялися звертатися за консультацією. Кожен раз при зустрічі з батьками й дітьми я наголошую, що психолог - це не лікар. Тепер ситуація змінилася, за консультаціями звертаються. У моїй практиці ще не траплялися випадки, коли дитина чи її батьки категорично відмовлялися зі мною спілкуватися. Шкільні психологи - це не лікарі, ми не ставимо діагнозів, рекомендуємо звернутися до вузьких спеціалістів - логопеда, дефектолога.

5. Чи потрібен дозвіл батьків, аби психолог поговорив з дитиною?

- Покликання шкільного психолога допомагати дітям у складних ситуаціях, щоб вони були спроможні розбиратися із власними проблемами. Однак без дозволу батьків та без співпраці психолог сам мало що може. Але батьки самі частенько просять поговорити з їхньою дитиною.

6. Із якими проблемами звертаються школярі?

- Із різноманітними. Це і непорозуміння у родині, проблеми у стосунках з педагогами, однолітками, і як обрати майбутню професію, тобто як самореалізуватися, як налаштуватися на іспит… Питань, які турбують дітей, багато. Коли діти вступають у підлітковий, перехідний вік, вони починають, самі цього не бажаючи, конфліктувати, сперечатися з батьками, вчителями. Тому під час консультацій ми з допомогою ігрових форм роботи, монодрами, арт - техніки оволодіваємо навичками ефективного ненасильницького спілкування, вчимося конструктивно розв'язувати конфліктні ситуації. Дитині інколи просто хочеться, щоб на неї зайвий раз звернули увагу. Дорослим же потрібно проявляти підтримку - і все буде добре. Діти часто просять, щоб батьки не знали, про що вони говорили з психологом. Все, що вони розповідають у моєму кабінеті, не виноситься за поріг. Правда, є винятки, але лише тоді, коли бачимо, що є якась гостра проблема. Лише у таких випадках повідомляємо батькам. Взагалі, етичний кодекс психолога забороняє виносити розмови, які велися у кабінеті.

7. З чим приходять до психолога батьки школярів?

- Батьки звертаються навіть частіше, ніж діти. У дорослих зовсім все по-іншому, вони звертаються до психолога, аби допомогти дитині чи змінити її. Тому батькам, які до мене приходять, говорю, що не потрібно виховувати дитину, вона все одно буде схожа на вас. Почати потрібно виховувати себе: батьки мають розуміти, що все залежить від них. Потрібно все показувати на особистому прикладі. Якщо ми вдома постійно конфліктуємо, то для дитини це стає нормою.Часто батьки звертаються за допомогою, коли вже проблема надто гостра. Тоді запитують, чи не пізно звернулися. Потрібно пам'ятати: ніколи не пізно звернути увагу на свою дитину. Буває і так, що часто батьки не хочуть себе змінювати, а потрібно. І у будь-якій ситуації шукати компромісні рішення.

8. Учителі звертаються до психолога?

- Педагог, як і кожна людина, може мати і поганий настрій, і тривогу. Тому і з учителями проводяться різні консультації, де вони отримують знання, вправляються діяти у певних ситуаціях, вчаться володіти своїми емоціями, розслаблятися. Ми часто думаємо, що коли дитина себе погано поводить, то по-іншому вона не може. Потрібно пам'ятати, що будь-яку погану поведінку можна переорієнтувати. Частенько діти себе погано поводять лише для того, щоб привернути увагу. Це доносимо класних керівників перших, п'ятих і дев'ятих класів.

9. Як проходить адаптація першокласників?

- Взаємини з учителем грають колосальну роль у цьому процесі. Потрібно пам'ятати, що багато залежить і від батьків. Якщо вони позитивно налаштують свою дитину на навчання, то все добре складеться. Не потрібно залякувати дітей школою.Трапляються і такі, в яких складний період адаптації. Для них - проводимо корекційні заняття, де розповідаємо, як спілкуватися, дізнаються щось нове про себе. Менше проблем у дітей, які ходили до дитячого садочка. У школі траплялося і так, що біля першокласників на уроках можуть бути присутні їхні батьки.

10. Як бути, коли дитина не сприймає вчителя?

- Не довіряйтеся самообману, покладаючись на те, що все минеться, дитина до всього звикне, і проблеми відпадуть. Через нерозв’язаність проблеми дитина почне відставати у навчанні, зіпсуються стосунки із учителями та однокласниками. Прийдіть до школи і поспілкуйтеся із вчителями, за допомогою додаткових питань та уважності можна разом досягти консенсусу, позитивного результату. Треба лише тримати на контролі те, як поводиться в школі ваша дитина, і, що теж головне, як поводяться з нею.

11. Як бути, коли у дитини занижена самооцінка?

При спілкуванні з дитиною спробуйте погоджуватись з нею :"Так, ображають. Якими словами? Що відчуваєш? Що хочеш зробити у відповідь - скажи, намалюй, уяви, зроби це з якоюсь річчю, уявляючи тих, хто ображає!" Бажано бути поруч, не дивуватись потужності негативних проявів чи сліз дитини. Можливо, вона більш охоче прийме Вашу активну допомогу - з ким саме вона хотіла би, щоб переговорили Ви чи тато, чи старші брати, сестри, класний керівник тощо.

12. Як бути, коли дитина проявляє фізичну агресію?

Батькам і родичам варто домовитися, щоб однаково пояснювати дитині неправильність агресії і бійки. Реакція повинна бути спокійною, а позиція стійкою і немінливою. Ні в якому разі не можна проявити ті емоції, які він очікує побачити: образу, крик або сльози. Необхідно з’ясувати ситуацію, яка сталася між дітьми, а потім обережно попросити дитину розповісти, що, на його думку, сталося і чому. Звертаючи увагу постійно на почуття дитини, таким чином виховуючи емоційний інтелект.

13. Як бути, коли у класному колективі однокласники постійно ображають одного учня?

- Не замовчувати ситуацію, якщо дружні образи переростають у постійні знущання і дитина не може дати опір самотушки, треба попросити допомоги у дорослих: класного керівника, психолога, батьків. Дуже важливо дорослим, сприймати цю ситуацію серйозно, щоб оминути неприємних наслідків, як зниження самооцінки та неспроможність у майбутньому будувати здорові взаємовідносини. Поради дитині: уникай бешкетника перебуваючі у колі друзів. Стримуй гнів Дій впевнено, йди та ігноруй бешкетника. Розповідай про це.