Моя батьківщина — Україна (інтегроване заняття)
Моя батьківщина — Україна
(інтегроване заняття)
Вихователь: Медвідь Тамара Михайлівна
Програмовий зміст: розширити знання дітей про Батьківщину — Україну, її символи (Герб, Прапор, Гімн), столицю-місто Київ; оглядово ознайомити з народними ремеслами (гончарство, вишивка, вироби з деревини); учити дітей відповідати на поставлені вихователем запитання, активізуючи у мовленні слова з лексичної теми «Рідна країна»; формувати вміння узгоджувати прикметники з іменниками у роді, числі та відмінку, утворюючи форму множини іменників; сприяти розвитку розповідного мовлення, пам’яті, слухової та зорової уваги; виховувати патріотичні почуття, гордість за свій народ, Батьківщину.
Матеріал: Герб; Прапор; Гімн України (аудіозапис); глобус; карта України; лялька в національному одязі; м’яч; зразки народних ремесел; види Києва; матеріал до дидактичних ігор за змістом заняття; сердечка.
Попередня робота: бесіди про рідне село, сім’ю; перегляд ілюстрацій з краєвидами Києва, України; читання творів про Київ, Україну; заучування напам’ять віршів, приказок, прислів’їв за темою; слухання українських народних пісень; проведення народних ігор; ліплення народної іграшки; малювання українських орнаментів.
Хід заняття
Вихователь
Доброго ранку, моїмалята!
Дуже рада вас вітати.
Наберем в долонісміху,
Кинем всім гостям на втіху.
Нашорошимнашівуха,
Щоб могли уважнослухать.
І поплескаєм завзято
Та й почнем наше заняття.
— А заняття в нас сьогоднінезвичайне і дужецікаве.
Щоце в мене в руках? (Глобус)
— Глобус — це модель нашоїпланети Земля. На ньомубагатоблакитногокольору — це моря й океани. А ось цірізнокольорові «латочки» позначаютьрізнідержави. І серед них є найрідніший для нас клаптиксуші — це наша держава.
— Діти, як називається наша держава? (Україна) Ось Українапозначена на глобусіжовтимкольором. Україна — це наша земля, рідний край. А щеУкраїна — це наша Батьківщина. Там, де народиласялюдина, там і є їїБатьківщина.
1-ша дитина
Батьківщина — церідний край!
Батьківщина — целіс і гай!
Батьківщина — церідна земля.
Батьківщина — цети і я!
— Діти, пригадайтеприслів’я про Батьківщину.
Діти(по черзі):
— Батьківщина — мати, умій за неїпостояти.
— Наша слава — Українська держава.
— Всюди добре, а дома найкраще.
— Кожному мила своя сторона.
— Людина без Батьківщини — пташка без крил.
— Без верби й калини нема України.
Вихователь.
Діти, пропонуюпограти в гру «Яка наша Україна?». (Дітиутворюють коло, вихователькидаєм’ячдитині та промовляє початок речення, а дитинапродовжує: «Наша Україна красива...».)
— А тепер — наступнезавдання. (Дидактична гра «Утвори слово»: виховательназиває слово, а дітиутворюютьнове, додаючипрефікс «най-».)
— Отже, Україна для нас не просто рідна, а найрідніша...
— Діти, ви сказали, щоУкраїнабагата. А чимбагата наша держава?
Педагог промовляє слова; якщоназване є в Україні, дітиплескають у долоні, якщонемає — тупають ногами.
Слова до гри: річки, моря, гори, океан, ліси, міста, пустеля, квіти, пшеничні поля, джунглі.
— Діти, наша Українамаєдержавнісимволи. (Демонструє Герб.)
— Герб — це символ влади. В основу сучасного Герба Українипокладенодавнійзолотийтризуб на синьомутлі.
2-га дитина
Тризуб — немовсім’яєдина,
Де тато, мама і дитина.
Живуть у мирі і любові
На Українівольнійновій.
— Національний Прапор Українисиньо-жовтогокольору. Жовтийколір — цеколірпшеничноїниви, колірхліба, зерна, це і колірсонечка. Адже без його теплого проміння не дозрів би врожай, не було б хліба. Синійколір — цеколір чистого мирного неба, колір води.
3-тя дитина
Прапор — цедержавний символ.
Він є в кожноїдержави.
Це для всіхознакасили,
Це для всіхознакаслави.
— НаціональнийГімн — цеурочистапісня, символ нашоїдержавноїєдності. Для ГімнуУкраїни написано слова, щовиражаютьнайсердечніше думки і прагненнянашого народу. (ЗвучитьГімнУкраїни в аудіозапису.)
— Діти, а ось карта України. Яка вона різнобарвна! Пригадаймовірші про Україну!
4-та дитина
Яблуневийніжнийцвіт,
Соняхи й калина —
Ценайкраща на Землі
Наша Україна.
5-та дитина
І дитячий наш садок,
Школа і родина —
Все церіднаназавжди
Наша Україна.
— Діти, в Україні є багатомальовничихсіл та великих міст. Та в кожноїкраїни є однемісто — найкраще, найбільше, найголовніше — цестолиця. Як називаєтьсястолицянашоїУкраїни? (МістоКиїв)
(Демонстрування на карті.)
Дидактична гра «Київ — містовелике»
Переглядаючислайди з краєвидамиКиєва, виховательскладаєсловосполучення, а дітиутворюютьречення, вживаючидрібнісполученняслів у множині родового відмінка.
— Ось старовинний храм. (У Києві багатостаровинниххрамів.)
— Ось широка вулиця. (У Києві багато широких вулиць.)
— Ось великий майдан. (У Києві багато великих майданів.)
— Ось затишний парк. (У Києві багато затишних парків.)
— Ось висотний будинок. (У Києві багато висотних будинків.)
— Ось величний пам’ятник. (У Києві багато величних пам’ятників.)
— Діти, наш мальовничий Київ розташований на річці, що називається Дніпро. Погляньте, яка цярічка: повноводна, широка, мальовнича. (Демонстрування слайдів.) По Дніпру ходять великі кораблі та плавають маленькі човни. Над Дніпром літають білокрилі річкові чайки. У водах Дніпра водяться різні риби, великі й малі.
Дидактична гра «Скажи навпаки»
Скажу я слово «високо»,
А ти промовиш «низько»;
Скажу тобі «далеко»,
Ти скажеш мені «близько».
Слова для гри: чистий — брудний, широкий — вузький, великий — малий,
глибокий — мілкий, веселий — сумний та ін.
— Діти, я пропоную вам на уявну мандрівку на найшвидшому транспорті — літаку — над нашою столицею.
Фізкультхвилинка «Подорож на літаку до Києва»
|
Ручки ставимо отак — Він летить, стрілою мчиться, Ось і Київ вже під нами — Широченний ось майдан, Ось Дніпра прозорі хвилі, |
(Діти розводять руки в сторони.) (Не змінюючи положення рук, похитують тулубом праворуч-ліворуч.) (Стають навшпиньки і тягнуться руками вгору.) (Розводять руки в сторони.) (Виконують плавні рухи кистями витягнутих у перед рук.) |
— А теперзаплющтеочі, будемоприземлятися... І приземлилися ми у музеї, де виставленочудовівиробинароднихумільців.
Ось вироби з глини, а виготовилиїхгончарі. Тут глечики, миски, горщики, куманець, барильце. Вони гарнорозписані, їхможнавикористовувати у побуті.
Дихальнівправи
— Уявіть, діти, щовималенькі, охайні, красиво розмальованігорнятка. Вдихнітьповітря, відчуйте, як ваші груди (горнятка) наповнюються водою.
— А теперповільновидихніть — це водичка виливається з горнятка (повторититричі).
— Покивидихали, горняткарозбилися.
Виховательпропонуєскластизображеннягорняток з частин. Дітискладають на килимкугорщики, а потімвідповідають на запитання: «Я склавгорнятко з трьохчастин, двох, п’ятичастин...».
(Підходять до наступного столика, і розглядаютьвироби з дерева. Виховательназиваєвироби в однині, а діти — в множині.)
Виховательпропонуєрозглянутивишиті рушники, серветки, сорочки та ін., а також ляльку в національномуодязі. (Дітиописують ляльку за зразкомвихователя.)
— Діти, на віночку в ляльки є красивістрічки. Пограймо у гру «Барвистістрічки»!
В руки стрічкививізьміть,
Догори їхпідійміть.
Стрічкамипомахайте,
Разом з ними покружляйте.
Ручки вашівжестомились —
Стрічки вниз опустились.
— Діти, ось і добіглакінця наша подорожКиєвом. Повертаємося до дитячогосадочка, до нашого села. Як називається наше село? (Відповідідітей.)
Ручки ставимоотак —
Ось і сіли ми в літак.
Мотори завели й полетіли в...(Тулиголове)
— Діти, ми сьогоднібагато говорили про Україну. Я пропоную кожному з вас скластипобажання для нашоїрідноїБатьківщини і приклеїти сердечко на карті. Ось як цезроблю я: «Я бажаюнашійУкраїні бути неподільною...».
(Дітивиконуютьзавдання.)
— Діти, подивіться на карту! Як прикрасили їїваші сердечка! І я впевнена, що вони будутьзахищати нашу ріднуУкраїнувідворогів, від зла і різнихнегараздів.
Хочу завершитизаняття словами відомогоукраїнськогопоетаДмитраПавличка.
Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина — то найкращий край!
