Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв'язків у драмі-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»

                                                                                                     — «Синій птах», одна з найвідоміших п’‎єс М. Метерлінка, належить до жанру феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет, фольклорні та міфологічні образи, умовність простору і часу, символізм ситуацій і образів, ліризм, узагальнений зміст, наявність яскравих сценічних ефектів. П’‎єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру.

Словникова робота (запис до зошитів)

Драма-феєрія — це п’‎єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Феєрія — театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, у якій з метою вразити глядача використовують різноманітні сценічні ефекти.

В основі сюжету — казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’‎я і щастя хворій дівчинці — онучці сусідки Берленґо (феї Берилюни). Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв — дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля — через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті — у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді і безкорисливості. Образ Синього птаха багатозначний він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди — вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті в пошуках істини й гармонії, її зустріч із добром і злом.

Образи п’‎єси. У сюжеті п’‎єси переплетено два пласти — реальний і фантастичний. Реальні життя в сім’‎ї дроворуба, обстановка в його бідній, але не вбогій хатині, час, коли відбувається дія,— ніч напередодні різдва різдвяний мотив — чекання чуда і народження людини — так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’‎єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що вона — моя». Тепер, після довгих пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що випали на їхню долю на цьому нелегкому шляху, він готовий відразу і безкорисливо її віддати. Милосердя і любов до ближнього — умова цього дива.

Фантастичний план сюжету, крім подорожі, задіює персонажів, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування і враз оживають чи олюднюються. Це Хліб, Молоко, Вода, Кішка і Пес. Їхню казковість підкреслено традиційними характерами й описом костюмів однак і вони символізують сили добра і зла. Пес Тіло виступає в ролі вірного Санчо Панси. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям. Кішка — втілення зрадництва і підступництва — уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю вона охороняє таємниці Буття. Скориставшись довірливістю дітей, Кішка приводить їх у ліс на вірну загибель від дерев і тварин, що страждають від «жорстокості і дивовижної несправедливості людини». У такій алегоричній формі автор стверджує, що природа неохоче відкриває таємниці Буття і людина може це зробити лише шляхом гармонійної взаємодії з нею.

Підпорядкована розкриттю її філософського змісту, п’‎єса поділяється на п’‎ять дій, дванадцять картин, що є досить самостійними епізодами. Ці картини об’‎єднані між собою авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей — майбутнього людства. Зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля й Мітіль. Так, у Країні Спогадів (дія II, картина 3) серед померлих родичів вони усвідомлюють благородну потребу поважати пам’‎ять предків. У садах Блаженств (дія IV, картина 9) діти дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства уособлюють плотські насолоди, убогі радості — це «гладкі земні Блаженства» (бути багатим, віддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим і т. ін.). Їм протистоять інші Блаженства (тобто цінності). Порівняно з першими вони непомітні і навіть сірого кольору (наприклад, Блаженство любити батьків). Але саме Блаженство Чистих Радощів, Безневинних Думок, Зимового Вогнища, Блаженство милуватися красою природи і — найголовніше — відчувати Материнську Любов сповнюють життя людей високим змістом і духовністю. Зустріч дітей з Материнською Любов’‎ю є психологічною кульмінацією п’‎єси. Отже, в алегоричних і символічних образах п’‎єси стверджуються моральні цінності: перевага добра над злом, духовності над ситою вульгарністю, чеснот над пороком. Ці істини відкриваються дітям і створюють духовний світ Тільтіля й Мітіль.

Царство Майбутнього — заключний етап у подорожі дітей. Його головна дійова особа — Час, бородатий старий з косою і пісковим годинником. Зовнішність персонажа, його характер і функція традиційні — він невблаганний, байдужий до сліз і умовлянь, строго дотримує порядку. У такий спосіб автор стверджує думку про покірність людини часу і долі, але поряд із цим він переконаний у високому покликанні людей: «На землю голіруч не пускати». Час у феєрії подано не тільки в алегоричному образі, а й в інших проявах: у його конкретному прояві (дія п’‎єси — вечір напередодні Різдва, одна ніч — час сну), а також у властивому цьому жанру умовному вимірі. Цей потік часу виходить за межі життєвого досвіду дітей. Так, подорож за Синім птахом відбувається уві сні. Час сну і сновидіння не збігається. Наприкінці п’‎єси на це вказано: минула і «тільки одна ніч», і цілий рік.

З драмою-феєрію М. Метерлінка можна порівняти п’‎єсу Лесі Українки «Лісова пісня».

Композиція казки-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»

 Інтерактивна вправа «Закінчи речення»

· Доповніть речення, зважаючи на особливості драми-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»:

• Синій птах — це символ...

• сюжет твору — це...

• конфлікт драми — це...

— Герої філософської п’‎єси-казки «Синій птах» — це образи-символи, які втілюють панівні на землі сили. Це людина, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню й Води, Душі, Хліба, Молока, Годин — усе те, із чого утворено людський світ. Дуже часто людина живе на землі, не помічаючи довкола нікого і нічого, крім таких, як сама . їй здається, що лише вона наділена душею і всі таємниці світу нею розгадані. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, який відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, головні герої п’‎єси, бачать світ таким, яким він є насправді — одухотвореним, прекрасним (а інколи — страшним), сповненим таємниць, ще не звіданих людством. У цьому світі минуле, сучасне і майбутнє перебувають поряд і пронизують одне одного: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще не народженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, а й за всіх своїх предків і нащадків, тому що увесь її рід — єдине ціле, одна нескінченна лінія.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати матеріал уроку . Дібрати цитати для характеристики образів героїв драми-феєрії М. Метерлінка «Синій птах».

?

https://www.youtube.com/watch?v=hqQyS6mud7I

Контрольна робота .Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці .

І варіант

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 0,75 бала; усього — 6 балів)

1. Ш. Бодлер започаткував модерністську течію:

а) футуризм;

б) символізм;

в) імпресіонізм.

2. Провідний мотив збірки «Квіти зла»:

а) невідворотності людської долі;

б) несумісності реальності й ідеалу;

в) безрезультатності пошуку краси.

3. «Альбатрос» належить до циклу віршів:

а) «Сплін та ідеал»;

б) «Паризькі картини»;

в) «Квіти зла».

4. Автором збірки «Квіти зла» є:

а) Ш. Бодлер;

б) В. Вітмен;

в) Ф. І. Тютчев.

5. «Пісню про себе» написав:

а) В. Вітмен;

б) А. А. Фет;

в) А. Рембо.

6. Символісти вважали своїм предтечею:

а) Ф. І. Тютчева;

б) В. Вітмена;

в) Ш. Бодлера.

7. Імпресіонізм та символізм — течії:

а) романтизму;

б) модернізму;

в) реалізму.

8. Прагнення інтуїтивного пізнання дійсності через символ, відмова від сприйняття світу через конкретні образи характерні для:

а) символістів;

б) імпресіоністів;

в) декадентів.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 1,5 бала; усього — 3 бали)

9. Поясніть символіку вірша Ш. Бодлера «Альбатрос».

10. Розкрийте значення поняття декаданс.

Високий рівень (3 бали за правильну, повну й аргументовану відповідь)

11. Виконайте одне із завдань.

а) Проаналізуйте одну з поезій Ш. Бодлера.

б) Напишіть есе «Філософські проблеми, порушені В. Вітменом у віршах збірки «Листя трави»».

II варіант

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 0,75 бала; усього — 6 балів)

1. У творах Ш. Бодлера присутні ознаки напрямів:

а) модернізму й реалізму;

б) модернізму й романтизму;

в) романтизму й реалізму.

2. Збірку Ш. Бодлера «Квіти зла» відкриває вірш:

а) «Альбатрос»;

б) «До читача»;

в) «Благословення».

3. Провідна тема сонета «Альбатрос»:

а) людина та природа;

б) поет і натовп;

в) мистецтво й поет.

4. Збірку «Листя трави» написав:

а) Ш. Бодлер;

б) В. Вітмен;

в) Ф. І. Тютчев.

5. «Батьком верлібру» часто називають:

а) Ф. І. Тютчева;

б) А. А. Фета;

в) В. Вітмена.

6. До модернізму належать:

а) романтизм та імпресіонізм;

б) імпресіонізм та символізм;

в) символізм та реалізм.

7. Настрої песимізму, занепаду, розчарування характерні для літератури:

а) декадансу;

б) естетизму;

в) романтизму.

8. Особистість, здатна перетворити мрію на дійсність, здолати розрив між ідеалом і дійсністю,— такий ліричний герой характерний для:

а) імпресіонізму;

б) символізму;

в) неоромантизму.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 1,5 бала; усього — 3 бали)

9. Розкрийте значення поняття символізм.

10. Поясніть символіку вірша А. Рембо «Голосівки».

Високий рівень (3 бали за правильну, повну й аргументовану відповідь)

11. Виконайте одне із завдань.

а) Проаналізуйте одну з поезій А. Рембо.

б) Напишіть есе «Бодлер — пізній романтик і один із засновників символізму».