День синички
З давніх пір 12 листопада відзначався день Синички, тобто, день зустрічі зимуючих птахів. Люди готували годівниці, читали вірші про птахів, загадували загадки, грали і просто милувалися зимовими птахами.
Чому саме день Синички? Тому що синичка - божа пташка. Раніше в старовину на неї ворожили: кидали крихти хліба, шматочки сала і спостерігали: якщо синичка спочатку стане клювати сало, то в будинку буде вестися живність, якщо стане клювати крихти хліба-то буде в будинку достаток. У народі говорили «Невелика пташка синичка, а своє свято знає», «Не багато Зінька їсть - п'є, а весело живе».
Синичка швидка, заповзята. Де тільки її не зустрінеш - і в лісі, і на річці, і в полі. Вертлява, непосидюча, вона щось постійно шукає.
А яку величезну роботу маленькі пернаті помічники проробляють у наших садах, позбавляючи їх від безлічі небезпечних шкідників. Де багато синичок - там немає комашок. Адже одна синичка за добу з'їдає стільки комашок, скільки важить сама, а це приблизно 8-13 г.
У зимовий час нашим пернатим друзям буває холодно і голодно. І наше з вами завдання: не дати загинути взимку від голоду нашим зимуючим птахам, зробити для них годівниці і підгодовувати птахів взимку.
Важко уявити світ без пташиного щебету, весну без шпаків, море без чайок, гаї без солов'їв!
Вихованці та учні початкових класів долучились до свята: відремонтували нові годівнички, зробили нові, наробили печиво для синичок.
