Дистанційне навчання від 07.04.2020

"Собаче серце"як метафора соціальних експериментів революційної доби.

Повість «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів

Основу сюжету повісті М. Булгакова «Собаче серце» утворює протиприродний фантастичний експеримент: професор Преображенський пересадив із науковою метою собаці людські залози та гіпофіз мозку й отримав із собаки людину.

Головний герой повісті — професор Преображенський — задумав своєрідне змагання з самою Природою, але його експеримент має трагікомічні результати.

— Що таке експеримент? Це поняття лише наукове?

— Що примушує людей експериментувати?

— Які є різновиди експериментів?

— Чи всі експерименти вдалі?

Прокоментуйте слова В. Боборикіна в контексті життя і творчості М. Булгакова (схема 1).

— Які події доби — історичні, соціальні, мистецькі — зумовили перетворення М. Булгакова на сатирика? Обґрунтуйте свою відповідь.

— Опираючись на словникову роботу, дати визначення сатири як різновиду комічного. (Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ дійсності).

— Що зазвичай є джерелом сатири? (Джерелом сатири є протиріччя між загальнолюдськими цінностями та реаліями життя).

— Як складні відносини митця з владою вплинули на зміст творів М. Булгакова?

У січні 1925 року для журналу «Надра» М. Булгаков розпочав роботу над сатиричною повістю. Фабула повісті перегукується з романом відомого англійського письменника-фантаста Герберта Веллса «Острів доктора Моро», в якому описані досліди професора Моро про перетворення хірургічним шляхом тварин у людей. Прототипом одного з головних героїв повісті М. Булгакова професора Преображенського став дядько письменника, відомий у Москві лікар Н. М. Покровський.

Спочатку повість називалася «Собаче щастя. Жахлива історія», але невдовзі письменник змінив назву на «Собаче серце».

Л. Б. Каменєв, який ознайомився з рукописом М. Булгакова на прохання видавця «Надр» Ангарського, виніс твору вирок: «Це гострий памфлет на сучасність, друкувати в жодному разі не можна».

І хоча в Булгакова вже був підписаний договір із МХАТом про постановку повісті на сцені, але через заборону договір був розірваний. А до самого письменника 7 травня 1926 року прийшли з обшуком і вилучили не лише два екземпляри машинописного варіанту «Собачого серця», а й особисті щоденники.

Тож, завершена в березні 1926 року, повість прийшла до російського читача тільки в 1987 році. Хоча перша публікація твору відбулася в 1968 році одночасно в журналі «Грані» (Франкфурт) і в журналі Алека Флегона «Студент» (Лондон). І лише
в 1987 році повість була видана в СРСР.

— На який настрій налаштовує читача пейзаж? —

Від чиєї особи ведеться розповідь у перших розділах? ).

— Чому пес Шарик «недолюблює» кухарів, швейцарів?

— Чому пес співпереживає машиністці, яка зустрілася йому під час блукань вулицями?

— Як безпритульний пес «перенісся» зі світу хаосу, мороку, голоду й страждання у світ «тепла, світла та спокою»?

— Як сприймає пес мешканців квартири? — Хто ще, крім собаки, є оповідачами повісті? Навіщо авторові знадобилося кілька оповідачів.

Доберіть цитатний матеріал для порівняльного аналізу внутрішнього стану безпритульного собаки та Шарика, який перетворився на домашнього пса.

Чи можна вважати еволюцією перетворення домашнього пса Шарика в Шарикова? Перекажіть, як відбувався цей процес.

Прокоментуйте цитати: «Милейшего пса превратили в такую мразь, что волосы дыбом встают! «исключительный прохвост», «хам и свинья», «дикарь»… 

У житті собаки Шарика відбувається щаслива випадковість — він опиняється в розкішній професорській квартирі. Проте пес потрібен професорові не для забави. Над ним задуманий фантастичний експеримент — перетворити його на людину, що згодом вдається зробити професору Преображенському. Так безпритульний пес Шарик стає Поліграфом Поліграфовичем Шариковим, і починає все більше і більше нагадувати свого донора — злодія й п’яницю Клима Чугункіна. Шариков руйнує затишний світ квартири професора Преображенського, і лікар змушений повернути пацієнта до його первісного стану — собаки. Преображенський мав гарні наміри, але результат виявляється прямо протилежний, і він змушений боротися з наслідками свого експерименту. Поліграф Шариков зник, ніби його й не існувало зовсім.

Повість М. Булгакова «Собаче серце» — це спроба письменника показати, як відіб’ється на суспільстві насильницьке втручання в закони природи. Експеримент із соціалізмом дуже нагадує читачеві щирі спроби професора Преображенського силоміць поліпшити людську расу. Створюючи образ професора, Булгаков розвиває ідею про відповідальність інтелігенції перед своєю країною. У повісті «Собаче серце» поряд із сатиричним зображенням сучасності порушено досить широке коло соціально-політичних і морально-філософських проблем. Один із найважливіших аспектів змісту повісті — ставлення до революційних перетворень, до влади, проблеми відповідальності людини за свої дії.

 Домашнє завдання

• Опрацювати матеріал підручника за темою.
• Зробити міні-конспект до теми «Історичний контекст повісті М. Булгакова “Собаче серце”».

https://rada.info/upload/users_files/24010718/4ef20496a4bcc20c4b4c8aa577ea3104.ppt

М.Булгаков " Собаче серце" конфлікт натовпу, свідомості та інтелекту, культури.

ОСОБЛИВОСТІ КОНФЛІКТУ ПОВІСТІ М.О. БУЛГАКОВА «СОБАЧЕ СЕРЦЕ». ДИНАМІКА ОБРАЗУ ШАРИКОВА У ТВОРІ - ЛІТЕРАТУРА XX—XXI СТОЛІТЬ

Повість Булгакова не тільки поставила перед читачем суспільно-політичні та морально-етичні питання, про які ми говорили на минулому уроці. У творі автор відобразив також характерний для свого часу соціальний конфлікт — протистояння натовпу, масової свідомості й інтелекту, культури. Як саме розвивається цей конфлікт, яку роль у ньому відіграють герой із собачим серцем і другорядний персонаж Швондер? Сьогодні ми дамо відповіді на ці питання.

1. Хто з героїв повісті бере активну участь у соціальному конфлікті? Хто представляє інтелігенцію, а хто — пролетаріат?

2. Знайдіть у тексті твору та виразно прочитайте монологи професора Преображенського, в яких він висловлює свої погляди на сучасну дійсність.

3. Як ви розумієте слова професора «розруха сидить не в клозетах, а в головах»?

4. Чому професор пов’‎язує хоровий спів домкому і замерзання труб у вбиральні?

5. Зробіть висновки: якої громадської та етичної позиції дотримується професор Преображенський? Як він ставиться до нових звичаїв у країні?

6. Знайдіть і процитуйте епізоди твору, в яких між професором і Шариковим виникають ідейні суперечки. Про що сперечаються герої?

7. Чи можна визначити авторську позицію у творі? Якщо так, то на чиєму боці автор?

8. Як вирішується конфлікт між професором і Швондером, професором і Шариковим?

9. У творі конфлікт вичерпано: протистояння зі Швондером припиняється після дзвінка вченого високопосадовцеві Петру Олександровичу, з Шариковим — після перетворення Поліграфа на Шарика. А як, на вашу думку, можна подолати конфлікт між двома ідеологічними системами в реальному житті?

Заповніть таблицю «Соціальний конфлікт у повісті «Собаче серце».

СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІК У ПОВІСТІ «СОБАЧЕ СЕРЦЕ»

Бесіда

1. Які негативні риси втілює образ Шарикова? Чим зумовлене їх формування?

2. Як герой поводиться з професором та його асистентом, прислугою, зі своєю «нареченою»?

3. Образ героя поданий у розвитку. Простежте, як саме він розвивається. Свої спостереження відобразіть у схемі «Динаміка розвитку образу Шарикова»:

4. Яку роль у формуванні поглядів Шарикова зіграв Швондер?

5. Як сприймають героя професор Преображенський та доктор Борменталь? Чи різняться їхні погляди на Шарикова?

8. У чому ви вбачаєте зміст назви «Собаче серце»? (У назву повісті вкладено подвійний зміст. З одного боку, собаче серце — це внутрішня сутність «недолюдини» Шарикова. З іншого, собаче серце Шарика виявляється добрішим і «людянішим» за внутрішню сутність Чугункіна-Шарикова.)

Деякі читачі сприймають повість Булгакова як образливу для простих людей, робітників. Наприклад, в одному з інтернет-дописів висловлено думку, що автор виводить два типи людей: «преображенських» і «шарикових». Перші — еліта, інтелект і совість нації, чиє призначення — панувати й керувати. Другі — неповноцінні особистості, які мають обслуговувати «преображенських» і слухатися їх в усьому. Чи справді твір утверджує таку ідею? Поясніть, чому ви так вважаєте.

ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Заповнити таблицю, опрацювати біографію  Рея Бредбері, прочитати «451 за Фаренгейтом»

https://www.youtube.com/watch?v=P_tLmUFTU_E

Розвиток мовлення.Тема дисгармонії, доведеної до абсурду через втручання людини у закони розвитку суспільства.

(за повістю" Собаче серце"

Рей Дуглас Бредбері. «451° за Фаренгейтом». Життєве кредо письменника.

1. Короткі відомості про автора.

• • Народився 22 серпня 1920 року в маленькому містечку Уокіган в незаможній сім’ї. Батько був електриком. У дитячі роки його оточували любов і турбота близьких людей, тому дитинство назавжди лишилось золотою порою, а родина – найбільшою цінністю в житті.
  • Магія книги захопила Рея, коли тітка подарувала йому фантастичний комікс «Жив-був якось». А світ наукової фантастики відкривається Рею 1928 р., коли йому до рук потрапляє перший випуск журнала Х’юго Гернсбека «Дивовижні історії». Відтоді його уява стає заручницею «країни фантазії».
  • «У мене не було коштів, щоб вступити до університету, втім, в університеті нічого не дають для становлення особистості, письменник повинен навчати себе сам. Я відвідував публічну бібліотеку, працював там 3-4 дні щотижня. До 20 років я вже прочитав усі значні п’єси, знав американську, французьку, італійську, англійську історії…»
  • У 1932 році почав писати. Перше оповідання опубліковано у 1938 році. Щотижня Рей Бредбері пише по оповіданню, але публікує лише деякі, решту спалює. Всесвітнє визнання принесли у 1951 році «Марсіанські хроніки», у 1953 – «451 градус за Фаренгейтом».
  • Він був почесним доктором літератури коледжу Вітьє, лауреатом численних літературних премій.
  • Цікаві факти: улюбленим героєм був капітан Немо; виховувався на сімейній легенді про прабабусю, яку нібито спалили під час процесу над відьмами у 1692 році; автор понад 800 творів різних жанрів; друге ім’я дістав на честь актора Дугласа Фербенкса.
  • І в 90 років письменник-фантаст починав кожен день з того, що сідав за рукопис, бо вірив, що нове оповідання продовжує йому життя.
  • 1954 року – нагорода Національного Інституту Мистецтв і Письменства. Двічі йому присуджувалась премія О. Генрі. Був лауреатом медалі Національної Книжної Фундації, лауреатом Еммі. Йому присвячена зірка на голлівудській Алеї Слави, всього ж на рахунку Бредбері 8 нагород і 2 номінації в галузі кіно. 2000 року Бредбері одержав Медаль Національної Книжкової премії за підсумком усієї прижиттєвої творчості; 2004-го – Національну Медаль Мистецтв Президента Дж. Буша; 2007-го – Пулітцерівську премію «за визначну, плідну і глибоко впливову кар’єру як незрівнянного автора наукової фантастики і фентезі».
  • Бредбері не користувався комп’ютером, а свої тексти набирав старою друкарською машинкою. Утім, коли 2011 року видавництво Simon&Schuster висловило намір видати «451° за Фаренгейтом» у електронній формі, Бредбері дав згоду на це – хоча й після деякого опору. У робочому кабінеті письменника-фантаста Рея Бредбері висить автомобільний номер «Р- 451». Це – як нагадування про небезпеки, які чекають на людину, коли вона занадто захопиться перетворенням матеріального світу, забувши про космос душі. На відміну від багатьох мешканців Сполучених Штатів, Бредбері не водив автомобіль. Про себе іронічно казав з цього приводу, що сучасні технічні досягнення викликали у нього паніку. Лише раз у житті скористався літаком...

2. Теорія літератури:

Фантастика – щось химерне, вигадане, мало ймовірне, створене уявою, показане в дуже перебільшеному чи надзвичайному вигляді

Оповідання, новела – невеликий епічний твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом.

Антитеза – протиставлення.

3. Історія створення роману.

Двадцять п’ять тисяч слів, що стали основою книги, були написані впродовж 9 днів ще у 1951 році і коштували 9 доларів 80 центів. Ці гроші – плата за роботу з друкарською машиною в бібліотеці імені Лоренса Павелла в Каліфорнійському університеті у Лос-Анджелесі, – складалися із 10 центів щопівгодини. Поспіх був викликаний тим, що Бредбері, шукаючи усамітнення (а працювати вдома він не мав змоги: згодом іронічно зауважував, що, коли доводилось обирати між письменством й іграми із дочками, обирав останнє), знайшов його саме у згаданій бібліотеці. Спокій, щоправда, там надавався відносний, бо поряд стукали друкарськими машинками ще з десяток студентів.

«451 градус за Фаренгейтом» – роман Рея Бредбері. Роману передувала невелика повість «Пожежний», написана в 1951 році. А в 1953 була опублікована і сама книга, що принесла письменникові поряд з «Марсіанські хроніки» світову популярність. Характерно, що обидва твори не можна віднести до наукової фантастики в «чистому» вигляді – в кожному з них етичні проблеми мають настільки важливе значення, що стають фактично сюжетоутворюючими, визначаючи і поетичні принципи.

4. Цитати Р. Бредбері.

• Є вчинки, набагато страшніші, ніж спалювання книги. Наприклад — не читати їх.
• Посміхайтеся, не давайте біді насолоди.
• Мислення — це ворог творчості.
• Важка праця окупляється.
• Люди повинні навчати себе самі.
• Щоразу будуйте собі крила на шляху донизу.
• Любов і є відповіддю на всі питання.
• Побачте світ.
• Життя занадто серйозне, щоб сприймати його всерйоз.

2. Домашнє завдання.

Прочитати текас роману «451° за Фаренгейтом».

Переглянути презентацію.

https://rada.info/upload/users_files/24010718/5bd689818730bfa3b2951cb24f7a2fdb.ppt

https://www.youtube.com/watch?v=bCvwET_KX-E

Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору.