Дистанційне навчання від 21 .04.2020

Рей Дуглас Бредбері ."451 * за Фаренгейтом". Натовп І влада.Важке прзріння особистості в тоталітарному режимі.

Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві.

…пам’ятайте одну важливу річ: самі ми нічого не варті.

Ми—ніщо. Але те, що ми зберігаємо в собі,

колись може допомогти людям.

Проте навіть тоді, коли ми вільно мали в руках книжки,

то не користувалися з усього, що вони нам давали.

Ми й далі паплюжили пам'ять померлих.

Ми плювали на могили тих, хто жив до нас.

Гренджер, герой твору "451º за Фаренгейтом"

Шпигунські пристрасті, детектив, бойовик, інтригу, фантастику змішано в романі-антиутопії Рея Дуґласа Бредбері «451° за Фаренгейтом», наче у різнобарвному коктейлі. А фінал — як у «новій» драмі: відкритий... Він — на розсуд читача, для його міркувань і здогадів. І це робить роман незвичайним, захопливим, повчальним, хоча про мораль, ідею твору — у письменника ані слова. З одного боку, він ніби зазирає в майбутнє, застерігає від помилок, які можуть у тому майбутньому мати фатальні наслідки, а з іншого — говорить про минуле: тоталітарний режим, трагедію особистості в ньому, жорстоке переслідування інакомислячих, самвидав тощо. Про це поміркуємо сьогодні на уроці.

«Шукайте  посмішку  Джоконди,  вона  ніколи  не  мине…»  - говорить Ліна Костенко. А сам Бредбері, якого назвали «фантастом №1» про стиль своїх  творів сказав  так: «Фантастика – це наша реальність, доведена до абсурду». Отже основним нашим завданням буде визначення причин руйнації, тема знецінення культури.

П'ять цікавих фактів про роман Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»

1. Основну увагу в романі приділено спаленню книжок. Слід зауважити, що температура горіння паперу насправді складає 451° за Цельсієм. За визнанням самого автора, він припустився цієї помилки через те, що пожежник, за консультацією до якого Бредбері звернувся перед написанням свого бестселера, сплутав температурні шкали.

2. Уперше «451° за Фаренгейтом» було видано у журналі «Playboy» 1953 р.

3. Роман, який приніс письменникові статки та популярність, було написано за друкарською машинкою, яку Бредбері взяв напрокат у бібліотеці.

4. У романі «451° за Фаренгейтом» Рей Бредбері передбачив багато технічних нововведень, що з’явилися після видання його твору: навушники для широкого загалу користувачів, телевізор з пласким екраном, банкомати та багато іншого.

5. 1938 року Рей Бредбері закінчив середню школу, на чому його формальна освіта завершилася. Подальшу освіту, за його власними словами, він здобув у бібліотеці, у якій перебував день у день, зачитуючись творами Дж. Б. Шоу, В. Шекспіра, Р. Л. Стівенсона та Ч. Діккенса.

- Згадайте, як описує суспільство 2061 року Бредбері у новелі «Усмішка»?

- Яким бачить Бредбері суспільство у романі-антиутопії «451 по Фаренгейту»?

Cловникова робота

Цивілізація — розвинене суспільство з високою матеріальною культурою, передовою наукою, технікою.

Культура — усі матеріальні й духовні цінності, створені розумовою та фізичною працею.

Абсурд — безглуздя.

Крах – катастрофа.

Антиутопія — вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом.

- Поясніть сенс назви роману.

- Скільки частин у романі, їх назви?

- Згадайте твори інших авторів, створені в цьому жанрі.

- Чим пишається Монтег на початку роману?

- Чому, на думку Клариси, Монтег не схожий на інших пожежників?

- Що змінилося в характері та почуттях Монтега після зустрічі з Кларисою?      

- Про яку допущену кимось помилку думає Монтег під час роботи в 3-поверховому будинку в старій частині міста?   

- Що говорить Клариса про телевізійні передачі?

Отже, Монтег зустрічає оригінально мислячу Кларису, заздрить її вмінню знаходити незвичайне у звичайному, вражений вірністю своїх «жертв» книгам. Потім сам рятує книги від вогню. Рятує душу. Шукає відповіді на питання, які його мучать. У нього, як каже він сам, «пожежа в душі, який не загасити». Таким чином, ми можемо зробити висновок, що зустріч, навіть із однією людиною здатна змінити нас і світ навколо нас.

- Про яку приймету, пов'язаної з квіткою кульбаби, розповіла Монтегу Кларисса, і що показала її перевірка?

- Чому рекламні щити за містом робили завдовжки 200 футів, хоча раніше вони були завдовжки всього 20 футів?

- Скільки років Монтег працював пожежником?

- Чому Монтег став пожежним?     

- Чим допоміг Монтегу професор Фабер?

- Як закінчується фраза про щасливих людей, яку виголосив брандмейстер Бітті, який прийшов провідати хворого Монтега: «Набивайте людям голови цифрами .. нешкідливими фактами .. їм буде здаватися, що вони дуже освічені, що вони рухаються вперед, хоча насправді ...» ? - Вам не здається, що вираз «майбутнє по Бредбері настає» - страшно?

Отже, нам показують в основному розважальні передачі та численні серіали. В програмі практично немає місця навчальним, пізнавальним, дитячим передачам. На екрані багато насильства, еротики, низькопробних шоу, багато «мила». «Майбутнє за Бредбері» дійсно наступає на нас, розплющуючи і спотворюючи наші душі. Масова культура йде вшир, не зачіпаючи глибини, не обтяжуючи людей питаннями і проблемами.

- Чим насправді був механічний пес?

- «Є підстави підозрювати горище будинку №11 по Елм-Стріт». Що це за запис?

- Де Монтег ховав книги?

- Як закінчилася гонитва за Монтегом?  

Назвіть твори, де зображуються небезпечні наслідки, пов'язані з експериментуванням над людьми заради покращення їхнього життя. Згадайте твори інших авторів, створені в цьому жанрі.

Таким чином, тоталітарна держава, держава сили, саме чогось боїться, від чогось постійно захищається. Чому ж мисляча особистість головна перешкода «загального щастя»?

Виконайте вправу.

Дібрати до слова «щастя» п’ять характеристик та змалювати їх символами. Пояснити власний вибір.

Щастя -…

Щастя у романі Бредбері-це…

Як називається політичний режим, який характеризується повним контролем над усіма сферами життя суспільства? На чому він грунтується?

Тоталітарний, або авторитарний, режим заснований на страху громадян і на диктаті правлячих кіл.

У романі виникає з перших сторінок тема протесту проти небажаного майбутнього, тема заперечення суспільства, де людина є придатком машини, де нівелюється особистість. У романі звучать гіркі слова: «Ми живемо в час, коли люди вже не являють собою цінність.. Людина в наш час - як паперова серветка: в неї сякаються, бгають, викидають, беруть нову, сякаються, бгають, викидають ... Люди не мають свого обличчя ».

У книзі О. Гончара «Собор» є такий на диво точний поділ людей на 2 категорії, він чітко відбиває людську суть. Герой зазначеного роману стверджує, що є люди - «руйначі» і є люди - «будівничі». Монтег на початку твору - «руйнач». І раптом (або не раптом?) Він перетворюється в творця, в «будівничого».

З чого починається духовне одужання Монтега?

Минуло вже півстоліття. Настав новий вік. Найстрашніше в цій книзі те, на мій погляд, що це майбутнє вже дуже впізнається, риси тієї далекої держави, на жаль, проступають в нашому житті. Найжахливіше і дивовижне те, що великий фантаст і вигадник Бредбері нічого не вигадав. Все вже було або є зараз. Пожежні палять книги? Ну і що? Ми про це знаємо з історії. Чи не правда? Розкажіть про це. Бредбері пише, що в постіндустріальному майбутньому книги будуть на зразок жуйки, що телебачення перетвориться на суцільне мильне шоу.

Словникова робота (запис до зошитів)

— розгляньмо взаємодію натовпу та влади в тоталітарному суспільстві, а також дослідімо, наскільки дорого коштуватиме особистості прозріння в такому суспільстві.

Натовп — це скупчення неорганізованих людей, стурбованих фактором зовнішньої провокації. Натовп можна охарактеризувати як тимчасове об’єднання великої кількості людей, що мають безпосередній контакт між собою та майже ідентично реагують на певні стимули. Натовп навіть має власну класифікацію та багато різновидів. Ознайомимося з деякими з них.

Випадковий натовп можна спостерігати на місці дорожньо- транспортної аварії. Він складається із зацікавлених перехожих, які затрималися на деякий час. Такий вид натовпу може зберегтися навіть після від’їзду винуватців аварії. Це пов’язано з процесом так званого емоційного кружляння — натовп по колу відтворює ту саму розповідь, додаючи до неї власні емоції та свій погляд на ситуацію.

Експресивний натовп — це скупчення людей, які відверто виражають свої емоції: радість, горе, гнів, заперечення. Одним із варіантів експресивного натовпу є екстатичний натовп, що може виникати під час релігійних обрядів, шалених карнавалів чи концертів музичних кумирів, коли індивіди молитвами, ритуалами, музикою, піснями, танцями або іншими спільними діями доводять себе до стану шаленства.

Конвенційний натовп складається з людей, які поєднані спільними інтересами та дотримуються низки правил. Та конвенційний натовп діє відповідно до правил лише до певного моменту. Прикладом цього виду натовпу можна назвати групи вболівальників — фанатів футбольних команд тощо, які підтримують своїх кумирів на стадіонах.

Дієвий натовп — соціальна психологія приділяє особливу увагу вивченню саме цього різновиду натовпу. Його вважають найбільш значущим у соціально-політичному відношенні. У свою чергу, дієвий натовп поділяють на такі підвиди: агресивний, панічний, здирницький (бунтівний не розглядатимемо).

Агресивним натовпом рухають ненависть і гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.

Панічний натовп об’єднує людей, які намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.

Люди, які належать до здирницького натовпу, прагнуть надбання певних матеріальних цінностей — це можуть бути звичайні мародери або ошукані вкладники фінансових пірамід, їхня головна особливість — емоційна єдність, але при цьому є неминучим конфлікт цінностей, за які бореться натовп, адже цих цінностей не вистачить на всіх охочих.

Особливості поведінки натовпу, сила маси людей залежать від психологічних якостей та індивідуальностей лідерів цього натовпу.

Натовп має схильність до крайнощів, збуджують його лише сильні подразники. Почуття маси завжди дуже прості й надмірні. Відповідно, тому, хто бажає впливати на цю масу, не потрібна перевірка логічності та послідовності своїх аргументів: навпаки, він має перебільшувати та постійно повторювати те саме. Від ватажка натовп вимагає сили, навіть насилля, доброту ж сприймає як прояв слабкості. Ватажок повинен мати сильну волю й бути фанатично відданим ідеї, яку намагається донести до решти; саме це дає йому можливість впливати на масу. До жахливих наслідків може привести надання влади людині, наділеній привабливістю у поєднанні з твердими переконаннями та вузькістю розуму. Така людина легко може перетворити натовп із аморфної маси на руйнівну матеріальну силу.

Одним цікавим фактором масової поведінки, який згадано в багатьох описах дій натовпу, є однаковий вираз людських облич. Це пояснюється тим, що сильне переживання певного емоційно-афективного стану впливає на мускулатуру обличчя та спричиняє напруження тих самих м’язів у багатьох людей. Обличчя стають схожими, з’являється узагальнене обличчя маси. Через це явище виникає чимало труднощів під час спроб ідентифікувати учасників масових заворушень.

Натовпом, масовою свідомістю можуть маніпулювати ЗМІ, які підконтрольні певним лідерам відповідно до цілей цих лідерів (політиків, олігархів, представників владних структур та ін.).

Завдяки ЗМІ інформацію можна:

? спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації (масив інформації подрібнюють на менші масиви або подають єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій);

? відредагувати, додавши власні домисли та коментарі (значну частину спотворень у поданні інформації спричинено індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

? інтерпретувати у вигідному для замовника цієї інформації світлі;

? приховати, водночас акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткові можливості для маніпулювання аудиторією (наприклад, створити так званий інформаційний шум, тобто знизити міру сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування);

? спотворити — подати неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом, адже відповідно до закону випередження (сформульованому ще 1925 р. американським психологом М. Лундтом) будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший уплив на аудиторію, ніж наступні;

? поширювати з акцентуванням уваги на певній особливості як єдиному правильному варіанті. За рахунок цього створюватиметься ілюзорнийефект підтримання трансльованої ЗМІ ідеї більшістю, що призведе до небажання індивіда відкрито висловлюватись, побоюючись будь-яких санкцій, якщо його точка зору не схожа на погляди більшості. Чим частіше це повідомлення повторюватиметься у ЗМІ, тим більше зростатиме небажання людини публічно говорити — так звана модель спіралі мовчання.

На вашу думку, як усе щойно вами почуте проектується на вивчений твір? (Варіанти відповідей учнів.)

— Влада в тоталітарному суспільстві зацікавлена в тому, щоб народ, маси були покірними, духовними рабами, які приймали все, що ця влада їм запропонує. Прозріння буває важким і небезпечним, як це показано у творах Р. Д. Бредбері, зокрема у романі «451° за Фаренгейтом».

Вікторина «Для уважних читачів»

Визначте, хто з героїв роману «451° за Фаренгейтом» р. Д. Бредбері сказав ці слова.

? «Це було б смішно, якби не було так серйозно»¹.

? «Важко визначити мить народження дружби. Коли по краплині наповнюєш посудину, буває одна, остання, яка переповнює її, й рідинапереливається через вінця; отак і серед багатьох добрих вчинків є якийсь, що переповнює серце».

? «Зрештою, ми живемо в таку пору, коли люди не мають жодної цінності. Людина — наче паперова серветка: в неї висякуються, зминають, викидають. Ніхто не має свого обличчя».

? «Ненавиджу римлянина на ймення Статус-Кво... Дивися на все з подивом, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніший за будь-яку мрію, створену на фабриці й оплачену грішми. Не проси гарантій, не шукай спокою — його зараз не існує на білому світі. А коли і є, то він родич мавпи-лінивця, що висить день і ніч на дереві вниз головою і спить, спить протягом усього життя. До дідька!.. Струсони дерево, хай те ледащо гепнеться об землю!»

? «Насамперед ми повинні побудувати фабрику дзеркал і цілий рік випускати дзеркала, дзеркала й нічого більше, щоб люди могли добре роздивитися себе в них».

? «А ще думав про книжки. І вперше зрозумів, що за кожною стоїть людина. Людина плекала свої думки. Потім витрачала хтозна-скільки часу, аби їх викласти на папері. А мені це досі й на думку не спадало».

? «Але в людини є чудова риса: якщо треба починати все з самого початку, вона не зневірюється і не втрачає мужності, бо знає, що це дуже важливо і варто зусиль».

? «Не вимагайте гарантій. І не чекайте порятунку від чогось одного — від людини, машини чи Бібліотеки. Створюйте самотужки засоби порятунку,— і якщо втопитеся, то принаймні знатимете, що пливли до берега».

? «На все свій час. Так. Час руйнувати і час будувати. Так. Час мовчати і час говорити».

? «життя коротке, отож треба перш за все працювати, а після роботи — розважатися досхочу. І навіщо навчатися чогось іншого, крім уміння натискувати на кнопки, вмикати перемикачі, загвинчувати гайки і припасовувати болти?»

Складання ланцюжка еволюції особистості у тоталітарному суспільстві на прикладі Монтега

(Монтег       не бачить роси на траві, не знає, чим пахне опале листя  бачить себе тільки пожежником, бо пожежниками буди його батько та дід  застріч із Кларисою  замислюється над стосунками із дружиною   жінка, що спалює себе, разом із книгами  рятує книгу  втеча  у таборі людей – книг  Фенікс.)

Отже, ми повинні пам'ятати, що відродження Монтега почалося з книги. Згадайте, яка книга перевернула його душу? Чому він намагається врятувати саме її?

Він врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезіаста, де сконденсована мудрість століть: рід проходить, і рід приходить, а земля віковічно стоїть, криве не може стати прямим, час народжуватися і час помирати, час насаджувати і час виривати посаджене, час розкидати каміння і час збирати каміння. Герой книги, як і мудрець Екклезіаст, впевнений, що все повернеться на круги своя. З книги почалося одужання Монтега, його ренесанс, але з книгою в його життя увійшло страждання. Давайте згадаємо, що йому довелося пережити після того, як він сховав у себе книги?

.

Домашнє завдання.

Ознайомитися з біографією Еріка Сігела та прочитати повість «Історія одного кохання».

Творче: придумати продовження роману Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»

Ерік Сігел (1937 - 2010). " Історія одного кохання"

Ерік Вольф Сігел (1937-2010). «Історія одного кохання». Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі

. Кохання – одне з найсильніших і найпрекрасніших людських почуттів. Заради нього і завдяки йому людина стає кращою, сильнішою, хоробрішою. В той же час, вона по-дитячому наївна і вразлива, іноді смішна, в якийсь час трохи божевільна, але завжди щира. Григорій Тютюнник писав: «Якщо тебе ніколи не охоплювало бажання обійняти всю землю, приласкати бродячого собаку, підняти із землі зірваний листок і поцілувати його –

значить ти ще не любив». Ви ще зовсім юні. У вас усе ще попереду: і радість

почуттів, і відчуття щастя, і гіркота розчарувань.

В усі віки усі народи оспівували кохання двох людей. А художні твори про справжнє кохання, вірність, турботу близькі нам. Ми пізнаємо в них свою історію чи свої переживання

Отже, ми будемо говорити про кохання. Щоб краще  зрозуміти це почуття, нам необхідно звернутись до творчості  чудового американського письменника Еріка  Сігела, твори якого стали відомими  бестселерами. А також проаналізувати  зміст  популярної на весь світ книги «Історія одного кохання».

1. Словникова  робота.

Белетристика (з фр. Belles Lettres – досл. “красне письменство») – в широкому значенні – твори художньої літератури  взагалі, у вужчому – художня проза.  Дуже часто белетристикою називають прозу, для якої характерний гострий сюжет, інтрига, несподівані повороти, що завжди приваблюють широкі кола читачів. Все частіше в сучасному літературознавстві белетристика позначає легку, жваву доступну розповідь про якусь подію чи наукову проблему, відому постать з метою їх популяризації.

Бестселер (з англ. bestseller – той, що добре продається) – це дуже популярна книга

https://www.youtube.com/watch?v=8PjcMJEorYA

https://www.youtube.com/watch?v=Yk_1W-j8x7Q