Маскування. "Живі" переходи

Маскування

Можливість створити за допомогою команди з'єднання об'єкт з прозорими отворами дуже часто використовується для підготовки масок. Маскою прийнято називати допоміжний об'єкт, призначений для того, щоб приховувати (повністю або частково) розташовані нижче нього об'єкти. Маски являють собою основу технології роботи з піксельними зображеннями в програмах піксельної графіки, але і в програмі векторної графіки CorelDRAW вони використовуються досить часто і безпосередньо, і як «технологічне оснащення» для інших декоративних прийомів.

На рис. представлено кілька об'єктів. Зверху - прямокутник із заливкою сірим, на якому довільним чином розміщені сніжинки. Заливка для сніжинок обрана біла, а обведення контурних ліній скасована. Нижче розташований блок фігурного тексту.

Об'єкт що буде замасковано і заготовка для маски - блок фігурного тексту

Готова маска закриває частину зображення

Поверх сніжинок побудований прямокутник із заливкою чорним, блок тексту розміщений поверх нього і з'єднаний з ним. В результаті прямокутник перетворився в маску з отворами, крізь які видно і сірий зимовий день, і пролітають сніжинки.

Маска зберігає габарити прямокутного об'єкта, і те, що він збігається за кольором зі сторінкою, не означає, що «непрацюючі» краї маски не закриватимуть об'єкти, що лежать нижче них в стосі. Якщо це стає проблемою, форму маски можна відкоригувати інструментом Eraser (Ластик). У більш складних випадках для маскування можна скористатися фігурним обрізанням, задавши в якості контейнера обрізки текст.

Оскільки маска - такий же об'єкт, як і всі інші об'єкти малюнка, з нею можна виконувати будь-які перетворення.

Наприклад, за допомогою маски можна підкреслити частини зображення, до яких бажано привернути увагу глядача, не видаляючи все інше. На вихідне зображення накладаються маски із застосуванням до неї перетворення лінзи прозорості.

Бажаний ефект можна досягнути за рахунок застосування до маски з білої заливкою одного з ефектів перетворення лінзи - напівпрозорої лінзи.

Практично всі перетворення лінз, застосовуються саме таким чином: спочатку виділяється перетворюються частина зображення, а потім перетворення застосовується до об'єкта, що грає роль маски.

Частина малюнка, що перебуває всередині контура деякого об'єкта, називається вмістом, а сам об'єкт — контейнером. Отримана комбінація об'єктів поводиться як єдиний об'єкт, а частини вмісту, що вийшли за межі контейнера, стають невидимими. Контейнер не обов'язково має бути замкненою кривою. Він може бути також групою об'єктів, і тоді в кожному з об'єктів групи зберігатиметься окрема копія частини вмісту.

Цей ефект застосовують і редагують з допомогою підменю Эффекты, PowerClip (Ефекти, PowerClip), що містить чотири команди:

1. Поместить в контейнер (Помістити в контейнер),
2. Извлечь содержимое (Дістати вміст),
3. Редактировать содержимое (Редагувати вміст),
4. Завершить редактирование (Завершити редагування).

Будь-який текстовий, векторний або растровий об'єкт, створений у CorelDraw чи імпортований у програму, може виконувати функції і об'єкта-контейнера, і об'єкта-вмісту. Проте перш ніж переходити до фігурного обтинання, необхідно вибрати команду Инструменты, Параметры (Інструменти, Параметри), щоб відкрити діалогове вікно Параметры (Параметри), де в розділі Рабочее пространство (Робочий простір) слід клацнути елемент Изменить (Змінити), а потім зняти прапорець Центрировать содержимое нового PowerClip (Центрувати вміст нового PowerClip) .

Зазначений прапорець установлено за умовчанням, щоб після фігурного обтинання в області, охопленій контейнером, обов'язково було видно зображення. Проте під час фігурного обтинання майже завжди виникає потреба перемістити контейнер — у такому разі прапорець лише заважатиме.

Тепер створіть об'ект-уміст і об'ект-контейнер або скористайтеся наявними. Розмістіть їх з урахуванням того, що будь-які частини вмісту, що виступають за межі контура контейнера, буде приховано (проте не видалено).

Завершивши розміщення, виділіть об'єкт-уміст і виконайте команду Эффекты, PowerClip, Поместить в контейнер (Ефекти , PowerClip , Помістити в контейнер). Ця команда вказує програмі, що виділений об'єкт малюнка слід помістити в контейнер, але програмі наразі не відомо, який саме об'єкт буде використано як контейнер. Наведіть вказівник (він має набути вигляду товстої стрілки) на об'єкт-контейнер і клацніть мишею .

Якщо з будь-яких причин результат застосування фігурного обти­нання вас не задовольнив (скажімо, вміст розташовано в контейнері невдало або приховані важливі деталі зображення), не потрібно починати роботу з початку. Зображення можна відредагувати з допомогою спеціальних команд, що містяться у підменю Эффекты, PowerClip (Ефекти, PowerClip), а також у контекстному меню, яке відображується після клацання вмісту правою кнопкою миші.

У CorelDraw в основу цього ефекту покладено принцип дії звичайної лінзи, коли розміщена під нею частина зображення виглядає збільшеною чи зменшеною.

Проте комп'ютерна лінза має ширші можливості. Вона дає змогу змінювати колір і викривляти зображення, а також відображувати лише контури об'єктів.

Ефект лінзи можна застосувати до будь-якого векторного об'єкта чи растрового зображення. Для цього потрібно мати два об'єкти, що перекривають один одного: об'єкт, який розташовано під лінзою і який видно крізь неї, а також об'єкт довільної форми, що виконує роль лінзи.

Розміщений під лінзою об'єкт або його частину можна суттєво викривити. У такий спосіб можна змінювати колір об'єкта, його розміри і пропорції.

Після застосування лінз нові об'єкти не створюються і властивості наявних не змінюються, тому після видалення лінзи зовнішній вигляд об'єктів повністю відновлюється. Як лінзу можна використовувати лише замкнений об'єкт; область дії лінзи обмежується розташованими під нею об'єктами. Програма CorelDraw пропонує користувачу на вибір одинадцять типів лінз, що мають різні властивості.

Усі лінзи перелічено у списку вікна настройок, яке відкривається командою Эффекти, Линза (Ефекти, Лінза). У верхній частині вікна міститься область попереднього перегляду, де схематично зображено результат застосування лінзи вказаного типу. Центральну частину вікна займають елементи керування, призначені для встановлення параметрів лінзи . У нижній частині вікна розміщено кнопку Применить (Застосувати) і кнопку блокування у вигляді замка.

Коли ви клацаєте кнопку блокування, будь-які змінення параметрів лінзи негайно застосовуються до виділеного об'єкта, тобто в цьому випадку немає потреби кожного разу підтверджувати свої дії клацанням кнопки Применить (Застосувати). Щоб застосувати лінзу, потрібно намалювати її форму поверх об'єкта, обрати тип лінзи і клацнути кнопку Применить (Застосувати).

Лінзу Яркость (Яскравість), що дає змогу регулювати яскравість відображення областей, які вона перекриває, зручно використовувати для візуального виділення фрагментів зображення. Колір об'єкта стає яскравішим чи темнішим залежно від значення, заданого в полі Частота (Частота)— від -100 до 100 % .

Додатні значення параметра підсилюють ефект, тобто розташована під лінзою частина об'єкта стає світлішою, від'ємні — послаблюють. Наприклад, значення 30 % свідчить про те, що замість червоного кольору заливки об'єкта в області накладання лінзи буде відображено його 70-відсотковий відтінок. Отже, якщо рівень освітлення становить 100 %, усі об'єкти, які перекриває лінза, стануть білими. У разі затемнення до кольорів заливки і контура додається відтінок чорного кольору, який відповідає рівню затемнення. Якщо він становить 100 %, область під лінзою має вигляд суцільного об'єкта з чорною заливкою.

Виконайте дану вправу

Лінзу Сложение цветов (Додавання кольорів) застосовують для колірної корекції імпортованих у CorelDraw растрових зображень. Ефект цієї лінзи полягає в додаванні значень базових компонентів кольору її заливки до значень базових компонентів кольору заливки і контура об'єктів, які лінза перекриває. У цьому випадку використовується модель RGB, де білий колір отримують додаванням червоного, зеленого і синього базових компонентів максимальної інтенсивності. Інтенсивність компонентів задається значеннями із діапазону від 0 до 255.

Параметр Частота (Частота) лінзи додавання кольорів — це значення, на яке множаться величини інтенсивності базових колірних компонентів заливки лінзи. Отримані значення додаються до значень базових колірних компонентів заливки і контурів об'єктів, що перекриваються.

З допомогою лінзи Специальная палитра (Спеціальна палітра) всі кольори об'єктів, які вона перекриває, можна змінити на кольори з певного діапазону, що задається із використанням двох зразків кольору — Из (З) і В (В), які визначають відповідно початковий і кінцевий кольори.

Крізь лінзу Цветовой фильтр (Колірний фільтр) видно лише чорний колір і колір, що збігається з кольором лінзи. Світлі кольори, зокрема білий, перетворюються на колір лінзи. Якщо для заливки лінзи задано не базовий колір колірної моделі, вона «пропустить» принаймні два колірні компоненти, відмінні від чорного.

Лінза Рыбий глаз (Риб'яче око) — одна з найпопулярніших: вона відображує об'єкти, що перекриває, без викривлень, але з розтягуванням або стисненням по краях. Після застосування цього ефекту об'єкти набувають вигляду опуклих чи, навпаки, увігнутих.

Лінза Рыбий глаз (Риб'яче око) має один параметр — Частота (Частота), значення якого змінюються від —1000 до 1000 %. Додатні значення збільшують розташовані під лінзою об'єкти зі стисненням по краях, а від'ємні — зменшують їх із розтягуванням по краях.

Після застосування лінзи Температурная карта (Температурна карта) кольори об'єктів стають теплішими, начебто їх видно крізь інфрачервоний фільтр.

Лінза імітує зображення, немовби виведене на екрані приладу нічного бачення, із використанням білого, жовтого, оранжевого, червоного, синього, фіолетового та бірюзового кольорів.

За умовчанням «теплі» ділянки малюнка відображуються крізь лінзу відтінками червоного і оранжевого, а «холодні» — відтінками фіолетового і бірюзового кольорів. «Температуру» ділянки малюнка умовно визначає колір, який використовується для заливки об'єктів, розташованих на цій ділянці. За умовчанням теплі кольори розміщено у нижній частині спектра, а холодні — у верхній.

Лінза має лише один параметр — Вращение палитры (Обертання палітри). Змінюючи його значення у межах від 0 до 100 %, можна циклічно зсувати відповідність кольорів вихідних об'єктів і палітри лінзи.

За значень палітри від 0 до 49 % відбувається «потепління» всіх тонів малюнка, а за значень від 50 до 100 % тони малюнка стають холоднішими.

Кольори заливок і контурів об'єктів, що перекриваються лінзою Инвертировать (Інвертувати), яка ще має назву лінзи негативно­го зображення, змінюються на додаткові до них кольори моделі CMYK. (Додатковими називають кольори, розташовані у крайніх точках діаметра колірного кола.) Результат нагадує зображення на негативі кольорової плівки, коли під час інверсії відбувається заміна чорного кольору білим, світло-сірого — темно-сірим, чер­воного — зеленим, жовтого — синім і т. д.

Лінза Увеличение (Збільшення) імітує дію лупи — відображує перекриті об'єкти у збільшеному чи, навпаки, зменшеному вигляді.

На відміну від справжньої лупи, ступінь змінення можна регулювати, вибираючи значення у діапазоні від 0,1 до 100.

Подібно до справжньої лупи, лінза завжди прозора, і в разі використання певного об'єкта як лінзи його заливка ігнорується.

Коли ступінь збільшення лінзи перевищує 1, крізь неї видно меншу частина зображення, ніж та, яку лінза насправді перекриває; крізь лінзу, у якої зазначений параметр менший за 1, навпаки, видно більший фрагмент зображення, ніж той, що вона перекриває.

Про призначення лінзи Оттенки серого (Відтінки сірого) свідчить її назва. Вона має лише один параметр — колір заливки, який обирається на палітрі Цвет (Колір). Цей колір розміщено на нижньому кінці шкали монохромних напівтонів, зверху ж завжди міститься білий колір.

Усі кольори, які перекриваються лінзою, перетворюються на відтінки кольору заливки лінзи. Що темніший колір, то насиченіший відтінок.

З допомогою лінзи кольорове зображення чи його фрагмент перетворюється на монохромне; лінза чорного кольору перетворює таке зображення на чорно-біле.

Якщо замість чорно-білої напівтонової гами вибрати напівтонову шкалу відтінків іншого кольору, то всі кольори об'єкта будуть переведені у відповідну напівтонову гаму.

Об'єкт, до якого застосовано ефект лінзи Прозрачность (Прозорість), набуває властивостей напівпрозорого скла чи плівки. Напівпрозора лінза може мати колір, що впливатиме на колір об'єктів, які вона перекриває.

Ступінь прозорості лінзи встановлюється в полі Частота (Частота). Нульове значення цього параметра робить кольоровий об'єкт непрозорим, а значення 100 % — повністю прозорим (навіть якщо для лінзи задано колір).

За інших значень параметра лінза прозора лише частково. Колір лінзи вибирається на палітрі Цвет (Колір).

Якщо ви бажаєте скасувати дію лінзи у тих місцях де об'єктів немає, встановіть прапорець Пропускать пустоты (Пропускати пустоти). У такому разі колір паперу відтворюватиметься без викривлень, навіть якщо лінза кольорова.

Лінза Контур (Контур) дає змогу змінити колір контурів і заливки об'єктів чи вимкнути режим заливки та (або) контура.

З допомогою двох її параметрів задаються кольори, якими буде замінено кольори ліній та заливки перекритих лінзою об'єктів.

Вибір кольорів здійснюється з допомогою палітр Контур (Контур) і Заливка (Заливка), товщина і стиль ліній контура залишаються незмінними.

Ліворуч від зазначених палітр містяться прапорці, які дають змогу скасувати заливку й контури об'єктів, що перекриваються. За умовчанням встановлено обидва прапорці.

Перспектива — це система зображення предметного світу на площині з урахуванням зорового сприйняття людини.

Використання законів перспективи дає змогу відображувати предмети такими, якими ми їх бачимо у реальному світі. При цьому лінійні розміри об'єкта змінюються залежно від ступеня його віддаленості від точки спостереження.

Одне з головних понять перспективи — точка сходження, тобто точка перетину продовжень первісно паралельних ліній об'єкта (у CorelDraw таку точку позначено хрестиком). Якщо перетинаються продовження не лише горизонтальних, але й вертикальних ліній об'єкта, то точок сходження — дві.

Таким чином, є два типи перспективи: одноточкова та двоточкова.

Одноточкова перспектива створює ілюзію зменшення об'єкта вглиб зображення

Двоточкова перспектива — забезпечує додатковий нахил об'єкта чи його вигин.

Під час створення ефекту перспективи у CorelDraw об'єкт береться у чотирикутну обвідну, вузли якої можна переміщувати в потрібному напрямку.

Якщо перспективу скасувати, первісна форма відновиться.

Цей ефект можна застосовувати до будь - яких об'єктів чи їхніх груп, за винятком рамок простого тексту, імпортованих растрових зображень, а також об'єктів, для яких задано ефект перетікання чи витягування.

Слід створити об'єкт чи групу об'єктів, виділити їх і виконати команду Эффекты, Добавить перспективу (Ефекти, Додати перспективу). Поверх об'єктів відобразиться сітка у вигляді червоних пунктирних ліній з чотирма вузлами по кутах.

Слід перетягнути один із кутових вузлів рамки. Після переміщення вузлів на сторінці відобразяться точки сходження. Переміщувати можна будь-який із кутових вузлів чи одну з точок сходження.

Якщо один із кутових вузлів переміщувати точно по вертикалі чи по горизонталі, втримуючи клавішу Ctrl натиснутою, до об'єкта буде застосовано одноточкову перспективу, якщо ж клавішу не втримувати, — двоточкову.

Для того щоб завершити створення ефекту перспективи, слід клацнути пусте місце сторінки документа чи вибрати інший інструмент або об'єкт малюнка.

Після застосування ефекту екструзії (витягування) до плаского об'єкта, він набуває вигляд тривимірного. Програма додає до об'єкта додаткові поверхні, домальовує грані та встановлює перспективну проекцію із заданою точкою сходження. Саме це й створює ілюзію глибини .

Коли об'єкт набуде тривимірного вигляду, можна задати заливку для бокових поверхонь тіла екструзії, побудувати фаски і змінити позицію точки сходження. Ефект екструзії дає змогу автоматизувати процес створення об'ємних зображень. Його можна застосовувати до об'єктів найрізноманітніших форм і розмірів (замкнених і незамкнених), простого тексту, кривих і символів фігурного тексту та отримувати досить цікаві результати.

Ефект екструзії дає змогу створювати інструмент Вытягивание (Витягування), користуватися яким дуже легко: виберіть інструмент, клацніть усередині об'єкта і перемістіть вказівник у потрібному напрямку.

Одним із найважливіших параметрів, що визначають зовнішній вигляд тіла екструзії, є глибина. Для її настроювання у полі Глубина (Глибина) на панелі властивостей слід ввести значення від 1 до 99 %, яке визначатиме співвідношення між шириною і глибиною тіла екструзії.

Ілюзію об'ємності об'єкта можна посилити, повернувши тіло екструзії на певний кут навколо вертикальної чи горизонтальної вісі.

Поворот як за годинниковою стрілкою, так і проти неї виконується за використання маркерів екструзії чи кнопки Поворот вытягивания (Обертання витягування) панелі властивостей.

Ілюзію об'ємності можна ще посилити, якщо до об'єктів, створених у результаті екструзії, застосувати заливку чи змінити їхній колір.

Заливку призначають для всього тіла екструзії та окремо для граней і фасок. Зафарбувати тіло екструзії можна за використання кнопки Цвет (Колір), розташованої на панелі властивостей.

За потреби на ребрах, утворених вихідним об'єктом і боковими гранями тіла екструзії, можна створити фаску, скориставшись кнопкою Скос (Скіс) панелі властивостей.

Використовуючи засоби автоматичного створення тіней, можна за лічені секунди побудувати тінь об'єкта, у будь-який момент змінити її властивості й у такий спосіб створити для ілюстрації ілюзію тривимірного простору.

Основна проблема, з якою доводиться стикатися під час побудови реалістичної тіні, полягає в тому, що краї в неї мають бути розмитими (нечіткими). Ступінь такої нечіткості залежить від відстані до поверхні, на яку падає тінь, і від інтенсивності джерела світла. Ці два фактори визначають також, наскільки темною буде тінь і як на неї вплине колір поверхні.

Є два типи тіні:

• пласка
• тінь з перспективою

Кожна з них має власний набір властивостей. Пласка тінь являє собою об'єкт, що має форму об'єкта-оригіналу, зсунутий відносно нього на певну відстань. Тінь із перспективою більше схожа на справжню, оскільки вона, торкаючись об'єкта, може бути розташована з будь-якого боку цього об'єкта та під довільним кутом до нього.

Після того як застосувати ефект тіні, програма, враховуючи форму об'єкта, побудує позаду нього прозоре растрове зображення. Будь-які змінення властивостей об'єкта негайно позначаються на зовнішньому вигляді та властивостях тіні, позаяк об'єкт і його тінь динамічно пов'язані.

Створювати ефекти тіні, а також керувати ними дає змогу інструмент Тень (Тінь).

Слід вибрати його, клацнути об'єкт і перемістити вказівник на певну відстань від об'єкта. На екрані з'являться контур об'єкта і керуючі елементи тіні. Перетягуючи вказівник, слід вибрати місце розташування тіні й відпустити кнопку миші.

На відміну від пласкої тіні, яку можна створити за фронтального освітлення об'єкта, тінь із перспективою має реалістичніший вигляд, оскільки дає змогу зімітувати освітлення об'єкта з будь - якого боку. Якщо треба перетворити пласку тінь на тінь із перспективою, слід виділити відповідний об'єкт і перетягнути на одну із його сторін білий квадратний маркер.

Панель властивостей інструмента Оболочка

Інтерактивний інструмент Исказить (Викривити) дає змогу застосувати ефект деформації. Значок на його кнопці нагадує зображення зім'ятого аркуша паперу. Відновити форму деформованого об'єкта майже неможливо.

Искажение при сжатии и растяжении (Викривлення під час стиснення та розтягнення). Усі вузли об'єкта зсуваються вздовж радіусів — до центра деформації або від нього. Зовнішній вигляд об'єкта залежить від розташування центра деформації та значення її амплітуди, яке задається у відсотках і визначає величину зсуву вузлів об'єкта відносно їхнього початкового розташування. За від'ємних значень амплітуди вузли буде зсунуто до центра деформації, а за додатних — навпаки, від нього. Цей режим деформації активізується за умовчанням одразу після вибору інструмента Исказить (Викривити).

Искажение при застежке-молнии (Викривлення «застібка-блискавка»). Контур об'єкта перетворюється на зигзагоподібну лінію. Можна задавати для цієї лінії частоту й амплітуду зигзагів, а також визначати, якою буде амплітуда, — постійною чи такою, що змінюється довільно.

Искажение при кручении (Викривлення під час крутіння). Зображення обертається на певний кут; при цьому один чи кілька кутів рамки виділення та центр деформації залишаються нерухомими. Відтак об'єкт нагадуватиме спіраль, закручену навколо центра. Об'єкт можна закручувати за годинниковою стрілкою та проти неї, але його кінцевий вигляд залежить не лише від напрямку обертання, але й від кількості здійснених повних обертів.

Ефектом деформації можна керувати, переміщуючи призначені для цього елементи: білий ромб, що визначає положення центра деформації, і білий квадрат, який задає амплітуду. Щоб скасувати змінення, що виникли після застосування ефекту деформації, клацніть на панелі властивостей кнопку Удалить искажение (Видалити викривлення) або виконайте команду Эффекты , Удалить искажение (Ефекти , Видалити викривлення). Якщо до об'єкта було застосовано кілька ефектів деформації, кожний із них доведеться скасовувати окремо.

Програма CorelDraw пропонує скористатися ефектом перетікання, який дає змогу створити складений об'єкт — групу перетікання, що утворюється з двох керуючих об'єктів (початкового й кінцевого) та набору проміжних об'єктів. Форма, а також параметри заливки і контура проміжних об'єктів змінюються так, що їхня послідовність відображує поетапне перетворення початкового об'єкта на кінцевий. Щоб застосувати ефект перетікання, початковий і кінцевий об'єкти слід з'єднати з допомогою інструмента Перетекание (Перетікання).

Для керування параметрами перетікання використовують маркери початкового і кінцевого елементів (білі квадрати), а також два повзунки, з допомогою яких установлюється швидкість змінення вигляду об'єктів і їхньої заливки. Маркери початкового та кінцевого об'єктів з'єднані штриховою лінією, стрілка на кінці якої визначає напрямок перетікання.

За умовчанням проміжні об'єкти рівномірно розподіляються вздовж прямої, яка з'єднує центри керуючих об'єктів. Проте можна змінити, задавши прискорення змінення заливки проміжних об'єктів, а також розташувавши ці об'єкти вздовж будь-якої заданої кривої. Група перетікання може бути складеною, тобто включати кілька покрокових переходів, що спільно використовують одні й ті самі керуючі об'єкти. Усі об'єкти в групі перетікання пов'язані між собою: у разі переміщення одного керуючого об'єкта переміщується й решта об'єктів групи.

Цікаві ефекти можна отримати, розміщуючи об'єкти перетікання вздовж заданої траєкторії — як замкненої, так і незамкненої кривої. Для цього між двома об'єктами створіть ефект перетікання вздовж прямої. Потім намалюйте іншу траєкторію, вздовж якої буде застосовано цей ефект, і по черзі клацніть: спочатку саме перетікання, потім — пункт Новый путь (Новий шлях) розташованої на панелі властивостей кнопки Свойства пути (Властивості шляху), а на завершення — створену криву.