Зарубіжна література вчитель Калюжна Н.В.

Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської» доби

На самостійне опрацювання!!!!!

Образ Аліси 

Презентація на тему "Аліса в країні див"

Льюїс Керролл"Аліса в Країні Див ".Персонажі, які оточують героїню

Л. Керролл «Аліса у Країні Див». Персонажі, які оточують героїню.

• Сенкан, присвячений Країні Чудес.

Країна Чудес

Дивна, незрозуміла,

Зацікавлює, лякає, хвилює,

Запрошує у гості незвичайних дітлахів

Мрія

• Поясніть слова  Рея  Бредбері: «Країна Чудес  –  це те, що ми є..» 

Літературний диктант

1. Яка дія кролика зацікавила Алісу?

2. Які речі допомогли Алісі змінюватися у зрості?

3. Хто і навіщо грав у «Гасай-Коло»?

4. Яка пригода сталася з Алісою в будинку Білого Кролика?

5. Чи сподобалась Алісі зустріч з цуциком? Чому?

6. Чи допомогла Алісі Синя Гусінь?

7. Чому горлиця прийняла Алісу за змію?

8. Що сталося з немовлям герцогині?

9. Про кого з мешканців Країни Див розповів Алісі Чеширський Кіт? Що між ними спільного?

10. Дома у кого з героїв відбувалося «Вечірнє чаювання»? Хто брав у ньому участь?

11. Що дивного було в цьому чаюванні?

3.   Гра «Хто це робить?»

• Аліса	посміхається
  Кролик	ходив у школу на дні моря
  Гусінь	жбурляється
  Кухарка	поспішає
  Герцогиня	змащував годинник вершковим маслом
  Кіт	в усьому знаходить мораль
  Немовля	падає
  Шалений	наказує відтяти голову
  Заєць	рохкає
  Сонько-Гризун	розповідає казку
  Королева	розповідає казку
  Казна-Що-Не-Черепаха	курить

Парадокс – (незвичайний, неймовірний, дивний) це несподіване явище, яке не відповідає науковим уявленням.

Учитель. Автор критикує Англію та англійців, їх систему освіти та виховання. Аліса вивчала багато наук, але уявлення про них має поверхове. Школа на дні моря – це взагалі пародія на освіту. Навіщо ходити до школи щодня, все вчити і нічого не знати?

Характерні особливості казкової школи: наказувати і слухатися. Але чи тільки казкової? Чи цікаво вам у школі, чи отримуєте ви задоволення від уроків, чи хотіли б ви отримати атестати неуків? Можливо, щось потрібно змінити? Подумайте.

(Заповнюється таблиця)

Характеристика героїв твору 

• Подумайте, що робить книжку Керролла популярною в наш час?
• Хто з відомих осіб зачитувався твором? (Королева Вікторія, Оскар Уайльд, Рей Бредбері)
• Чи насправді нісенітниця така безглузда? Що критикує в творі автор? (Політику, передвиборчу кампанію, освіту, виховання, судочинство, мораль)
• Які перешкоди довелося подолати Алісі у Країні Чудес? (Випробування її розуму, здорового глузду у безглуздому світі)
• Напишіть невелику творчу роботу: Як Аліса вийшла з випробування? Які висновки зробила?

Самостійна творча робота.

• Аліса вийшла з випробування достойно! Побачила, що Королева не головна, хоча сидить на троні, що англійські традиції раптом стали «божевільними», а ми самі, на жаль, майже не відрізняємося від мешканців Країни Чудес.
• Аліса побачила, що королівський двір – це звичайна колода карт. У карти грають, їх тасують. Отак і королева на свій розсуд грає своїми підлеглими.
• Аліса зрозуміла, що життя – це складна гра, в якій завжди одні виграють, а інші – програють.
• Аліса зрозуміла, що навчання повинне бути цікавим. Насильно, з-під палки, без бажання нічого не вивчиш і не запам’ятаєш.
• Аліса впевнилася, що дітей потрібно любити, тоді вони не будуть перетворюватися на поросят, свиней та інших тварин.
• Якщо подумати, то ми майже не відрізняємося від жителів Країни Чудес. Але усі люди різні, як і мешканці цієї країни. І від нас, від нашої душі та серця залежить, яке життя ми проживемо, ким ми будемо.
• Побувавши в чарівному світі, Аліса зрозуміла, що потрібно жити і радіти, насолоджуватися кожним прожитим днем. Радіти сонечку, гарним друзям, спілкуванню з рідними людьми, пам’ятати роки свого безтурботного дитинства. Мені Аліса нагадує Поліанну, яка навчила нас радіти, шукати позитив у будь-якій життєвій ситуації.

 Домашнє завдання (диференційоване)

• Закінчити творчу роботу.
• Намалювати ілюстрації.

Льюїс Керролл .Аліса в Країні Див. Особливості художньої мови.

Особливості художньої мови повісті – казки Льюїса Керролла

          «Аліса в Країні Див»

-         Сьогодні будемо досліджувати особливості художньої мови повісті – казки Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» та узагальнимо знання, які здобули під час вивчення твору.

Гра «Так чи ні?»

- У казці автор критикує Англію «вікторіанської» доби.

- Аліса потрапила в Країну Див через кроликову нору.

- Озеро сліз наплакала Миша.

- Збільшувалась і зменшувалась Аліса, коли їла бутерброд.

- Дитина перетворилась у кролика.

- Садівники перефарбовували білі троянди на жовті.

- Королева страчувала підлеглих, стинаючи голови.

- У Королеви грали в крокет.

- Під час гри за м»ячів були  хом»ячки.

- У Королеви украли пиріжки.

- Аліса не боялась Королеву.

- Аліса побувала у Країні Див під час перегляду .

- Аліса побувала у Країні Див, коли спала.

- Автор присвятив свій твір трьом братикам.

2Гра «Знайди свою половинку».

Знайти половинку -фразеологізм і пояснення до нього

Клювати носом            дрімати

Виходити з себе          гніватися

Зірвалася на ноги        швидко піднялася

Вскочити в халепу     потрапити в скрутне становище

Мені начхати            байдуже

Спало на думку         подумалося

Голову на відсіч даю      переконаний у правильності

Затамувати подих        затихнути

-         Запишіть слова правильно:

Хвісткультура, Аморезнавство, Матиймачуха, Гастрономія, Дригонометрія.

Уроки – мороки,

Неука – не наука.

     А далі вона уявила, як її мала сестричка стане колись дорослою жінкою і, зберігши до зрілих літ щире й лагідне дитяче серце, збере довкола себе інших дітей і засвічуватиме їм оченята своїми незвичайними оповідями. Можливо, розповідатиме вона їм  і про Країну Див, що наснилася їй багато років тому; вона перейматиметься їх нехитрими жалями й і простими радощами, пам»ятаючи їхнє дитинство і щасливі літні дні.

https://rada.info/upload/users_files/24010718/2a53c8db5242900755a3da52fb5cd6a8.ppt

https://rada.info/upload/users_files/24010718/b979423a0f309c7f1d88d0238629bbf

Чарівний світ літератури й мистецтва у поезії М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці»

Нам важко навіть уявити світ, в якому немає книги. До неї ми звикли з самого дитинства, вона розкривала перед нами дивовижні таємниці життя та давала корисні поради у важку хвилину, вчила нас розуміти самих себе. Найважливіше призначення книги – зберігати знання, накопичені віками, і передавати їх наступним поколінням. Книзі ми завдячуємо тим, що сьогодні можемо насолоджуватися шедеврами давньої літератури. В наш час на заміну друкованим книгам приходять електроні. Але прихильників традиційних книжок завжди буде багато, адже спілкування з друкованою книгою викликає особливе відчуття, ніби спілкування з живою людиною.

Любов до книги в кожному з нас приходить в дитинстві. І дівчинка, про яку сьогодні піде мова, полюбила їх у ранньому дитинстві. Подивіться на портрет. Кому знайоме це обличчя? Це поетеса Марина Іванівна  Цвєтаєва. Якщо нам пощастило б потрапити до неї додому, то почули б дзвінкі голоси – піаністки Марії Олександрівни, її брата Андрій, сестра Марини Анастасії. Ви би подивилися навколо й здивувалися кількості книг. Місто Москва отримала у подарунок від сім’ї Цвєтаєвих три бібліотеки: батька, матері, дідуся. В цьому будинку всі любили читати книги.

 Огляд біографії поетеси.

Марина Іванівна Цвєтаєва наро­дилася 26 вересня 1892 року в Москві. її батько, професор Мос­ковського університету Іван Володи­мирович Цвєтаєв, був засновником і першим директором Музею мис­тецтв - нині Державний музей образот­ворчого мистецтва імені О.С. Пуш­кіна, в якому зібрані шедеври живо­пису і скульптури. Мати, Марія Олександрівна Мейн, була таланови­тою піаністкою, ученицею видатного російського композитора Антона Рубінштейна,  також захоплюва­лася поезією, писала вірші. "У нашому домі музика лилася звідусіль", - згадувала Марина Цвєтаєва про роки свого дитинства. Марія Олек­сандрівна хотіла бачити в майбутньому Марину теж піаністкою. Молодша сестра Марини Цвєтаєвої Анастасія не мала музичних здібностей, тому всі надії батьки покла­дали саме на Марину. Рояль змалку став великим другом Марини Цвєтаєвої, вона була зачарована тим, як зсере­дини, з переплетення струн і оксамитових молоточків на­роджувалися мелодії. Пізніше, коли Марина Іванівна ста­не поетесою, музикою буде просякнутий кожний її вірш, тому невипадково багато її творів стали піснями, роман­сами, що звучать і нині.

"Усю музичну класику ми, коли стали дорослими, впізнавали як "мамине" - "це мама грала". Бетховен, Гайдн, Шопен, Гріг... Під їхні звуки ми засинали. І ось перший Мусин виступ! Я побачила її на естраді, з довгим ру­сявим волоссям, зібраним бантом над чолом, у картатій сукні. Спокійно, наче доросла, вона сиділа за роялем і, не  звертаючи уваги на зал, дивилася на клавіші роялю. Коли я почула її гру і захоплення залу, моє серце сповнилося ніжності до старшої подруги дитинства. Я нікого, крім неї, не бачила... Вона грала на роялі так само пристрасно, як і читала вірші, які теж в її виконанні ставали музикою..." Сестра Анастасія про виступ шестирічної Марини Цвєтаєвої.

Дуже рано до Марини Цвєтаєвої прийшло розуміння того, що більше, ніж рояль, вона любить книги. З чотирьох років вона самостійно чи­тала, поєднувала слова римами, а з п'яти років почала пи­сати вірші, причому не тільки російською, а й французь­кою і німецькою. Марина Цвєтаєва завжди говорила про те, що книги, які вона читала в дитинстві, стали її добрими супутниками на все життя, вона поверталася до них неод­норазово, осмислювала їх по-новому в зрілі роки. І це цілком природно для кожної людини, адже улюблені книги стають для нас немовби членами нашої родини, ми не мо­жемо розлучитися з ними ніколи... Будинок Цвєтаєвих, що знаходився у центрі Москви, часто відвідували друзі батьків - вчені, музиканти, пись­менники, художники. Іван Володимирович Цвєтаєв, вив­чаючи все життя твори мистецтва, вважав, що тільки мис­тецтво може змінити людей, зробити їх добрішими, світлішими серцем. Доньки Марина і Анастасія (у сім'ї їх, звали Муся і Ася) зростали в атмосфері служіння красі. Марина Цвєтаєва відзначалася незалежністю характеру, наполегливістю і самостійністю у досягненні мети. Вона завжди шукала власних шляхів у житті й мистецтві. В шістнадцять років вона поїхала до Парижа слухати лекції з історії літератури в одному із найдавніших університетів Європи — в місті Сорбонна. А 1910 року, ще навіть по закінчивши гімназію, вона потайки від рідних видає свою першу поетичну збірку "Вечірній альбом". Читачі, які познайомилися з цією книгою юної авторки, одразу зрозуміли, що в Росії з'явилася нова зірка поезій. Доля не завжди була прихильною до Марини Цвєтаєвої. Їй із сестрою довелося пережити жахливі роки рево­люцій і війн, які розлучили їх із батьківщиною і зруйнували дім дитин­ства, в якому їм було так тепло й затиш­но в колі улюблених книг, які під звуки музики вони читали біля тата й мами… Однак навіть у найважчі роки втрат і пе­чалі Марина Цвєтаєва знаходила спасіння й душевну розраду у твор­чості. Силою творчої уяви вона линула у світ свого дитинства, світ мистецтва, любові й людяності, де почувалася вільною і щасливою.

- Чи сподобався вам вірш і чому?

- Якай настрій викликають ці рядки?

- Які почуття поетеси відбилися у цьому вірші?

- Пригадайте своїх улюблених героїв?

 Історія створення вірша.

Вірш написаний приблизно в період 1908—1910-х років. У той час Марина Цвєтаєва почала готувати до друку свою першу книгу - "Вечірній альбом". Твір "Книги и червоній палітурці" увійшов до розділу "Дитинство" Молода авторка відчувала, що її дитинство відходить у минуле, попереду на неї чекало велике доросле життя. Але у подальшу путь вона взяла із собою незабутні враження і спогади про твори мистецтва (музики й літератури), яка полюбила з дитинства. В уяві героїні вірша тісно переплелися реальні події дитинства, образ мами і літературні події та персонажі, які для Марини Цвєтаєвої зажди були живими.

Коментар

Палітурка - обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо.

Едвард Гріг (Норвегія), Роберт Шуман (Німеччина), Цезар Кюї (Росія) – композитори XIX століття. Їх об’єднує втілення в творчості переплетіння народних образів, казкових сюжетів, природи народного краю.

Словесне малювання.

Усно намалюйте картини, які ви побачили.

Бесіда за змістом.

- Як часто поетеса звертається до книг?

- Що ви собі уявляєте, коли читаєте ці рядки?

На лампі мерехтять вогні…

Як добре з книгою у хаті.

- Хто ці герої: Геккельбері, Беккі, індіанець Джо, Принц, Жебрак?

- Що вам відомо про них?

- З ким порівнює автор Тома?

- Хто такий Діоген, «що в бочці мешка»?

- Що відчуває дівчинка, коли читає книги?

- Чи є у вас бібліотека? Які у вас улюблені книги?

- Якій людині належать слова:

  -Та чом би серед любих книг

 Знов з лампою не задрімати?

 О золоті мої часи,

 Палає серце на папері!

(Слова вже дорослої людини)

.

Дорослою Марина Цвєтаєва не один раз згадувала своє золоте дитинство. Вона була вдячна матері Марії Олександрівні за те, що відкрила чудовий світ природи, подарувала їй радощі дитинства, чарівні свята сім’ї, різдвяні ялинки, дала у руки краще з океану книг.

V. Домашнє завдання

1. Написати відгук про свою улюблену книгу.

2. Підготувати виразне читання вірша М. Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці» ( на вибір учня переклад або мовою оригіналу)