A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Тулиголівський ліцей

«Фізичне та психічне навантаження на дітей після хвороби»

Дата: 17.03.2021 11:37
Кількість переглядів: 670

«Фізичне та психічне навантаження на дітей

після хвороби»

Пріоритетність фізичного розвитку дітей визначається чинними нормативно-правовими документами дошкільної галузі - Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про фізичну культуру", "Про охорону дитинства". Цими документами держава гарантує усім дітям дошкільного віку реалізацію прав на охорону життя і здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, забезпечення раціонального харчування, сприяє створенню безпечних умов для формування всебічно розвиненої життєвокомпетентної особистості в процесі суспільного і родинного виховання тощо.
З огляду на зазначене,  діяльність дошкільного навчального закладу має спрямовуватись на збереження, зміцнення й відновлення фізичного, психічного і духовного здоров'я дітей, забезпечення їхнього своєчасного та повноцінного, гармонійного фізичного розвитку з перших років життя.
В свою чергу, ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах залежить від урахування ряду важливих чинників:

ü  дотримання належного рухового режиму життєдіяльності дітей;
ü  доцільне комплексне використання основних засобів фізичного виховання (фізичні вправи - гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму; оздоровчі сили природи - повітря, сонце, вода; гігієнічні фактори - режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.);
ü  раціональне застосування в освітньому процесі різних організаційних форм:
·  заняття з фізичної культури;
·  фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинка, фізкультпауза, загартувальні процедури);
·  форми організації рухової активності у повсякденному житті (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята і розваги, дитячий туризм, рухливі ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання);
використання нетрадиційних, альтернативних технологій і методик, спрямованих на зміцнення та відновлення здоров'я дітей (авторська методика з фізичного виховання М. Єфименка "Театр фізичного розвитку"; адаптовані методики психофізичної гімнастики хатха-йога, у-шу; дихальна гімнастика Г. Стрєльникової, К. Бутєйка; дотиковий масаж А. Уманської; технологія М. Рунової; методики Г. Залигіної; Л. Бейби тощо).

Зважаючи на зазначене вище, під час організації та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи педагогічному колективу варто забезпечити:
·   дотримання розпорядку дня, збалансоване, збагачене вітамінами харчування та раціональний питний режим для дітей різних вікових категорій;
·   організацію фізкультурних занять та інших форм роботи із фізичного виховання дошкільників на свіжому повітрі;
·   проведення загартувальних процедур із дотриманням санітарно-гігієнічних норм;
·   активізацію просвітницької роботи з батьками щодо охорони здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей.
Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов'язковими і необхідними для дітей дошкільного віку. Вони мають мету – сприяти зміцненню здоров'я, підвищенню розумової працездатності дітей, активізації рухового режиму у дошкільному закладі.
До фізкультурно-оздоровчої роботи можна від­нести такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.
Ранкова гімнастика — обов'язкова складова орга­нізації життєдіяльності дітей у дошкільному навчаль­ному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, по­силенню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м'язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.
Головна вимога до гімнастики — прове­дення її на свіжому повітрі, а у холодну пору року  — у добре провітре­ному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час вико­нання вправ має бути легким.
Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров'я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м'язів. Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку — 4-5 хв., молодшого дошкільного віку — від 6 до 9 хв.,  старшого — 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнас­тики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому.

Протягом року вже знайомі комплекси періодично по­вторюються, збільшується навантаження за рахунок уріз­номанітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.
Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Організм дітей після вставання з ліжка ще перебуває у стані гальмування й значне фізичне навантаження у цей період не бажане. Комплекс такої гімнастики включає загально-розвивальні вправи на різні м'язові групи із зміною ви­хідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість та дозування вправ такі, як і в ранковій гімнастиці (від 6 до 9 хв. залежно від віку дітей).
Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та ор­ганізованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ.
Зміст фізкультурних пауз становлять ігри середньої рухливості («Совонька», «Зроби фігуру», «Знайди прапорець» та ін.) або хороводні («Коровай», «Каруселі», «Мак»), танцювальні рухи під музику (платівка, магнітофонний запис), комплекс вправ ритмічної гімнастики або загальнорозвиваючих вправ (5-6), які вже знайомі дітям.
Фізкультурна пауза повинна закінчуватися за 2-3 хв. до початку наступного заняття, щоб діти змогли заспокоїтися і своєчасно підготуватися до заняття. Тривалість її 6—10 хвилин.
Фізкультурні хвилинки проводяться під час орга­нізованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлю­ваність дітей і відновити їхню працездатність для по­дальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюєть­ся 4-6 разів. їхня тривалість 1-2хв.
Основна спрямованість комплексів фізкультурних хвилинок така:
1)           вправи типу потягування, які сприяють випрямленню хребта та підвищують тонус м'язів-розгиначів тулуба;
2)           вправи в нахилах і поворотах тулуба;
3)           вправи для м'язів ніг (відведення ніг, присідання, стрибки).
Вправи слід погоджувати з характером занять. Так, на заняттях з ліплення та малювання від одноманітних динамічних напружень у дітей стомлюються м'язи рук. Крім того, вони досить часто перебувають у зігнутому положенні. Саме тому під час фізкультурних хвилинок на цих заняттях використовуються вправи на інтенсивне потягування, випрямлення та вигинання хребта, на розпрямлення грудної клітки, які виконуються з одночасними рухами рук (вгору, в сторони та ін.) і подальшим опусканням їх у вихідне положення. Ці вправи також запобігають викривленню хребта.
На заняттях з розвитку мови та математики діти майже не рухаються. У даному випадку доцільне введення інтенсивних рухів з широкою амплітудою, а також енергійних рухів кистей (обертальні рухи, стискування пальців та ін.), які підвищують тонус кори головного мозку в цілому.
У комплекси фізкультурних хвилинок слід вводити вправи для ніг, особливо коли діти виконують комплекс у положенні стоячи за столом або біля столу. Такі вправи стимулюють кровообіг у нижніх кінцівках, у ділянках таза і живота дитини.
Іноді фізкультурна хвилинка поєднується із змістом заняття. Наприклад, під час заняття з математики дітям показують картку з цифрою 6 і пропонують поплескати у долоні або виконати присідання на один раз більше або вихователь показує 5-6 олівців і промовляє: «скільки олівців у нас, нахилились стільки раз» і та ін.
Загартувальні процедури — система заходів, спрямо­ваних на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров'я присто­совуватися до змінних умов навколишнього середовища.
У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.
Спеціальні загартувальні процедури — повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм. Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фіто­терапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та зго­дою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров'я і самопочуття дітей.
Просвітницька робота з батьками щодо охорони здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей передбачає створення інформаційних матеріалів (папки-пересувки, фотостенди, бюлетені, тематичні добірки та ін.), обговорення проблем зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах, консультаціях; проведення семінарів-практикумів для батьківського загалу; заохочення рідних дитини до участі в освітньо-оздоровчій роботі дошкільного закладу (свята, розваги, виставки, туристичні походи); їх залучення до створення сприятливого розвивального середовища (оформлення фізкультурних осередків у групових кімнатах, облаштування спортивного майданчика, "Стежки здоров'я", виготовлення фізкультурного обладнання власними руками) тощо.
Дотримання психолого-педагогічних, методичних, санітарно-гігієнічних вимог до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі, ефективне використання погодних умов та природних чинників дасть змогу педагогам створити необхідні умови для збереження, зміцнення, відновлення здоров'я та гармонійного фізичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

Фізичний розвиток

Фізичний розвиток здійснюється інтегровано через всі види діяльності: ігрову , трудову, предметно-практичну, навчальну. Ця робота простежується на заняттях та в повсякденному житті під час ігрової діяльності. Педагоги використовують в організації освітньо-виховного процесу з дітьми різні форми і методи, як традиційні так і нетрадиційні; вдало застосовують проблемні запитання, логічні завдання, практичні вправи, які впливають на виховання турботливого ставлення до свого здоров’я  та спонукають до ведення здорового способу життя. Як наслідок цієї роботи зростає вміння дітей розумно ставитися до свого здоров'я. Варто відзначити роботу з цього питання вихователів Димид Г.Р., Остафійчук Н.І., Цвєткової О.А.,  Мельник Т.Л., Процак С.В, Яворської-Федій І.В., Тріщук Т.В., Гриньків О.А., інструктора з фізичної культури Цапко Л.М.
     В дошкільному навчальному закладі створені належні умови для забезпечення оптимального рухового режиму. Наявні музична зала та фізкультурне обладнання, фізкультурний та ігрові майданчики,центри рухової активності у всіх групах. Обладнання групових кімнат відповідає анатомо-фізіологічним особливостям дітей дошкільного віку, їх антропометричним показникам, санітарно-гігієнічним нормам, завданням з активізації рухової діяльності дошкільників, принципу естетики. Розміщення обладнання забезпечує вільний, без перешкод, доступ до нього та сприяє руховій активності дітей, закріпленню у них набутих умінь та навичок.
Щороку для оптимізації самостійної рухової діяльності в групах проводиться огляд на облаштування центрів  рухової активності . Це дає можливість педагогам продемонструвати не лише рівень своєї професійності у створенні предметно-ігрового середовища та організації діяльності, але й рівень творчості, ініціативності, креативності.
Фізкультурні заняття та інші заходи з фізичного виховання проводить інструктор з фізичної культури Цапко Лілія Михайлівна (освіта вища, педагогічний стаж –8 р,спеціаліст). Слід відмітити, що заняття з фізкультури та ранкова гімнастика проводяться як у традиційній так і нетрадиційній формах: коригувальні вправи, футбол, гімнастика, елементи кольоротерапії  та дихальної гімнастики. В своїй роботі педагог використовує елементи педагогічної технології фізичного виховання дітей М.Єфименка («Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей»). Фізкультурні заняття проводить в ігровій формі, на яких фізичну активність дітей поєднує з музичною, хореографічною та естетичною, що сприяє позитивному емоційному настрою дітей.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора